Вчені нарешті зрозуміли, чому в календарі мая присутній період у 819 діб. Виявилося, що він пов’язаний із синодичними періодами обертання всіх планет, які можна спостерігати на небі неозброєним оком.
Загадковий цикл завдовжки 819 діб
Антропологи Джон Ліндел та Вікторія Брікер із Тулейнського університету стверджують, що розгадали чергову загадку календаря Мая, і вона тісно пов’язана з астрономією. Ця система обрахунку часу відома широкій громадськості тим, що на неї посилаються, передрікаючи кінець світу, який ніяк не настане.
Але фахівці знають, що насправді це не одна, а кілька календарних систем, пов’язаних між собою. І найбільшою її загадкою насправді була наявність циклу завдовжки 819 діб. Зазвичай періодичність календарів прив’язана до якихось астрономічних подій, але тут вченим не вдалося зрозуміти, що ж таке можна спостерігати в небі впродовж цього періоду.
Ясності не додає і той факт, що на стінах храмів мая цей період у 819 діб повторюється чотири рази у чотирьох кольорах. Деякий час вчені гадали, що це — сторони світу. Червоний — схід, білий — північ, чорний — захід, жовтий — південь.
Лише пізніше вони зрозуміли, що насправді це положення небесного тіла у небі. Цикл із чотирьох кольорів — це сходження, стояння в зеніті, опускання за горизонт та перебування в надірі чогось, наприклад, Сонця.
Синодичні періоди
Таке трактування одразу підказало вченим, що може йтися про синодичний період небесного тіла. Так називаються проміжки часу, за які планети чи Місяць вишиковуються в одну лінію із Сонцем на небі Землі, тобто у полудень перебувають точно в зеніті.
Вчені досить легко встановили, що 819 діб — це рівно 7 синодичних періодів Меркурія, але не розуміли, чому мая обрали для відліку часу цю не найяскравішу планету Сонячної системи, навіщо домножували на сім і до чого тут чотири періоди.
Розгадати загадку в новому дослідженні вдалося, коли вчені домножили 819 діб на 20, тобто на 5 разів по 4. Виявилося, що в цьому випадку в отриманий цикл вкладаються і синодичні періоди інших планет.
Математика календаря мая
Отже, сім синодичних періодів Венери, по 570 діб кожен, відповідають п’яти циклам по 819 діб. Синодичний період Марса — 780 днів. Якщо відрахувати їх 21 раз, то виявиться, що це рівно стільки ж днів, скільки у двадцяти 819-денних циклах.
Юпітер має синодичний період, що дорівнює 399 дням. Якщо помножити на 39, то вийде така ж сума днів, як і у дев’ятнадцяти 819-денних циклів. Ну а тринадцять 378-денних синодичних періодів Сатурна — це шість 819-денних циклів.
Фактично 819-денний цикл об’єднує всі синодичні періоди видимих неозброєним оком планет. Щобільше, він тісно пов’язаний з іншими календарями мая. Наприклад, двадцять 819-денних циклів — це шістнадцять 380. А це — найменший спільний дільник 819 та 260. А останнє число — це кількість днів у церемоніальному циклі цолькін, за яким мезоамериканський народ відзначав усі свої свята.
При цьому для сільськогосподарських робіт мая використовували зовсім інший календар зі звичними нам 365 днями. А складна система з 819-денними циклами використовувалася лише у релігійних уявленнях жерців, в яких надзвичайно точні астрономічні знання поєднувались із забобонами та містикою.
За матеріалами www.sciencealert.com.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
