«Зони життя» навколо зір із часом можуть змінюватися разом зі світимістю зорі. Тому вчені розробили метрику, яка дозволяє при пошуку потенційно придатних до існування біологічних організмів світів враховувати еволюцію їхніх світил.
«Зона життя»
Наука про екзопланети поступово відходить від їхнього відкриття як першочергової задачі. Доводити, що вони є і широко розповсюджені у Всесвіті, вже нікому не треба Тепер можна зосередитися на пошуку серед них потенційно придатних для існування земного життя світів.
Це означає пошук переважно тих планет, які розташовані у так званій «зоні життєпридатності», або ж «зоні життя». Термін цей переважно означає той діапазон орбіт, на яких світ отримує достатньо тепла, аби крига танула, але вода не перетворювалася на пару.
Утім, питання про те, як саме визначити межі зони, придатної для життя, залишається дискусійним, особливо для різних типів зір. У новому дослідженні науковці зазначають, що це завдання ще складніше, ніж вважалося раніше. Причина — значні зміни світності зір протягом їхнього життя. Наприклад, на ранньому етапі свого існування світимість Сонця становила лише приблизно 70 % від нинішньої. Це суттєво впливає на те, де саме могла перебувати «зона життя» у минулому.
Тривала «зона життя»
Відповідно до змін світимості зір, змінюються і межі «зон життя». У випадку Сонця вважається, що внутрішня межа, за якою планета перетворюється на аналог Венери, розширюється зі швидкістю у 1 % за 100 млн років. А наприкінці свого існування наше світило взагалі має перетворитися на червоний гігант.
При цьому орбіти планет змінюються значно менше. А життю для еволюції потрібні чималі проміжки часу. Наприклад, фотосинтез на Землі розвинувся за 2 млрд років після виникнення перших організмів, і увесь цей час наша планета перебувала у «зоні життя».
Тож науковці придумали термін «тривала зона життя», який означає перебування планети у відповідних умовах протягом певного часу, і розробили математичний апарат, який дозволяє оцінити, чи перебуває конкретна планета в такій зоні, чи ні.
Результати дослідження
Загалом методика була націлена на пошук планет, які постійно перебували в «зонах життя» протягом 2 млрд років. У результаті дослідження виявлено 164 такі світи. Найширші зони життя, як з’ясувалося, мають зорі, які трохи молодші й трохи масивніші за Сонце.
На думку науковців, саме біля таких зір і варто зосередити пошуки позаземного життя
Однак, як вони самі зазначили, «життєпридатність» планети не обмежується тільки цим параметром. Варто враховувати також її геологію, адже рух літосферних плит може повністю зупинитися за кілька мільярдів років.
За матеріалами phys.org
