Вчені знайшли всередині холодних газово-пилових хмар три нові області зореутворення. Там розташовані сотні молодих світил.
Нові області зореутворення
Використовуючи дані різних космічних телескопів і наземних спостережень, вірменські дослідники вивчили три нові області зореутворення. Дослідження виявило в них сотні молодих світил і надало важливу інформацію про те, як вони згруповані.
Області зореутворення — це щільні ділянки всередині молекулярних хмар у міжзоряному просторі, де переважають молоді зоряні об’єкти (МЗО), у яких тільки розпочинаються термоядерні реакції. Тому вивчення цих регіонів має вирішальне значення для астрономів, допомагаючи краще зрозуміти еволюцію світил у Галактиці.
Нещодавно команда астрономів під керівництвом Наїри Азатян із Бюраканської астрофізичної обсерваторії у Вірменії вирішила дослідити три області зореутворення, а саме IRAS 05137+3919, IRAS 05168+3634 й IRAS 19110+1045. Вони проаналізували дані, що охоплюють широкий діапазон довжин хвиль від ближнього до далекого інфрачервоного діапазону. «Обрані регіони, окрім іншого, становлять особливий інтерес через їхню значну віддаленість, що дозволяє оцінити можливості баз даних, до яких ми маємо доступ», — пояснюють автори дослідження.
Усі три досліджені області зореутворення розташовані на відстані 36 тис. світлових років від Сонячної системи, мають значні розміри (середні радіуси коливаються від 5,5 до 6,2 світлових років) і демонструють багатокомпонентні структури. Астрономи зосередилися на вивченні молодих зоряних скупчень і міжзоряного середовища в цих регіонах.
Щільність об’єктів у газопилових хмарах
Команді Азатян вдалося виявити 33 МЗО в IRAS 05137+3919, 240 в IRAS 05168+3634 і 37 в IRAS 19110+1045. Дослідники відзначили, що в першій з областей вибрані молоді зоряні об’єкти розподілені нерівномірно та утворюють дві окремі підгрупи.
Спостереження виявили п’ять щільних підгруп у полі IRAS 05168+3634. З’ясувалося, що чотири з цих підгруп і сама область зореутворення «вбудовані» в хмарний комплекс довжиною близько 85 світлових років, розташований на відстані близько 6200 світлових років від нас.
Згідно з дослідженням, в обох областях IRAS 05137+3919 та IRAS 05168+3634 у зір спостерігається широкий розбіг розмірів. Це свідчить про те, що зоряні популяції в цих регіонах сформувалися незалежно в межах батьківських молекулярних хмар. На противагу цьому, IRAS 19110+1045 містить пару ультракомпактних областей іонізованого міжзоряного атомарного водню (HII-області), позначених G45.12+0.13 і G45.07+0.13, із помітно меншим розбігом у віці.
Астрономи додали, що масивні зорі вони виявили тільки в IRAS 19110+1045, де вже могло завершитися зореутворення, а температура та густина водневого стовпа міжзоряного середовища є найвищими серед трьох досліджених регіонів.
За матеріалами: phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
