Лише кілька років тому світ із захватом спостерігав, як космічний апарат OSIRIS-REx доставляє на Землю унікальні зразки з астероїда Бенну. Це була подорож на 300 млн км у минуле нашого космічного сусідства. Проте після успішного повернення капсули восени 2023 року науковий світ занурився у довготривалі дослідження, а інтерес громадськості почав згасати.
Науці потрібен час. Тому лише влітку 2024 року терпіння науковців було винагороджене цікавими відкриттями. Перше масштабне дослідження, опубліковане в Nature Geoscience, не лише підтвердило попередні припущення, але й розкрило дивовижні факти про походження нашого космічного дому.
Колиска Сонячної системи
Бенну виявився справжньою космічною капсулою часу. Це скелясте тіло, багате на вуглець та азот, сформувалося майже 4,5 млрд років тому — на самому початку існування нашої планетної системи. Аналізи показали, що астероїд містить оригінальні інгредієнти, з яких утворилося все навколо нас, навіть ті компоненти, що вважаються фундаментом для зародження життя.
Ще дивовижнішим стало відкриття, що Бенну, ймовірно, був частиною примітивного океанічного світу, колись зруйнованого потужним зіткненням. На це вказують виявлені великі кількості магнієво-натрієвого фосфату та глинистих мінералів, що зазвичай формуються у водному середовищі.
Мозаїка з різних куточків космосу
Три нові наукові роботи, опубліковані восени 2024 року, додали ще більше деталей до цієї захопливої історії. Дослідження під керівництвом Джесіки Барнс та Енн Нгуєн показало, що прабатьківщина Бенну, ймовірно, розташовувалася між Марсом і Юпітером. Вона акумулювала матеріали різного походження — як із внутрішніх, так і з зовнішніх областей Сонячної системи, та навіть міжзоряні речовини, що існували ще до утворення Сонця.
Інша група науковців на чолі з Томом Зегою довела, що хоча первинні компоненти астероїда збереглися, частина з них зазнала значних перетворень під впливом води, яка, ймовірно, потрапила на Бенну з окраїн нашої планетної системи.
Третя команда дослідників виявила сліди інтенсивного мікрометеоритного бомбардування, якому астероїд піддавався протягом еонів. Його поверхня вкрита безліччю мікроскопічних кратерів та крихітними краплями колись розплавленої породи.
Що далі?
Ці відкриття — лише початок. Науковці тільки починають усвідомлювати справжнє значення зразків Бенну. Тим часом NASA готує нові місії: астронавти Artemis III мають доставити нові зразки з Місяця вже 2027 року.
А сам космічний апарат OSIRIS-REx, перейменований на OSIRIS-APEX, вже прямує до нової мети — астероїда Апофіс. Це небесне тіло викликає занепокоєння через невеликий ризик зіткнення із Землею у майбутньому. У 2029 році апарат не буде брати зразки, а детально картуватиме поверхню Апофіса, щоб краще зрозуміти його природу та потенційну загрозу.
Місія до Бенну назавжди змінила наші уявлення про походження життя та формування планет. Це нагадування про те, що найважливіші відповіді іноді ховаються у найменших уламках космосу.
Раніше ми розповідали, що може статися від падіння астероїда Бенну на Землю.
За матеріалами nasa.gov
