Компанії з України, Східної Європи та Скандинавії об’єдналися заради сворення супутникового угруповання, яке зможе забезпечити моніторинг поверхні Землі для забезпечення цивільних та військових потреб. Зараз вони готуються до залучення інвестицій для реалізації проєкту.
Нове супутникове сузір’я
Консорціум українських, скандинавських та східноєвропейських компаній сподівається залучити понад 100 млн євро (115 млн дол.) для створення сузір’я з понад 70 супутників, які забезпечуватимуть розвідувальні дані вздовж кордону Росії.
На чолі проєкту стоїть Альянс українських аерокосмічних кластерів та його керівник Євген Рокицький. За його словами, на першій стадії проєкту він зосередиться на зборі коштів від приватних підприємців.
Загалом сузір’я планується як система подвійного призначення. Хоча офіційно її основна мета — цивільне використання, не приховується й інше завдання: зменшення залежності України та Європи від американських розвідувальних даних, постачання яких стає дедалі менш надійним.
Технічні подробиці
Супутникові розвідувальні дані відігравали важливу роль у забезпеченні безпеки України ще до початку повномасштабного вторгнення. З його початком ця роль лише зросла. Водночас одразу постало питання про ризики надмірної залежності та необхідність пошуку альтернативи американським супутниковим системам.
Тривалий час проблему намагалися розв’язати завдяки приватним компаніям, але очевидно, що потрібно щось надійніше. І ось з’явився проєкт, який передбачає спостереження в оптичному діапазоні з роздільною здатністю 20 см, та SAR-супутники, що бачитимуть крізь туман та дерева.
При цьому передбачається, що для того, аби виконати всі поставлені завдання, сузір’я має бути справді великим і складатися принаймні з 70 апаратів. На перший погляд, така мета здається занадто амбітною, але насправді вона достатньо обґрунтована.
Попереднє техніко-економічне обґрунтування, проведене Всеукраїнським альянсом інноваційних космічних кластерів, дійшло висновку, що Україна та її партнери в північно- та східноєвропейському регіоні, включаючи Фінляндію, країни Балтії, Польщу, Чехію та Болгарію, мають технологічні можливості для реалізації такого проєкту впродовж наступних п’яти років.
Болгарська компанія Endurosat та литовська NanoAvionics спеціалізуються на виробництві малих супутникових платформ і вже поставили клієнтам понад 10 апаратів кожна. Водночас чеська компанія TRL Space проводить краудфандингову кампанію для створення високороздільного оптичного супутника спостереження Землі для України — першого з передбаченого угруповання з п’яти апаратів.
За матеріалами spacenews.com
