У минулому Сонце могло бути частиною подвійної системи

За різними оцінками, від третини до половини зірок Галактики входять до складу кратних зіркових систем. На думку колективу дослідників із Гарвардського університету, у момент свого народження Сонце також входило до складу подвійної системи. Це могло б пояснити передбачувані особливості будови хмари Оорта та аномалії в орбітах транснептунових об’єктів.

Хмара Оорта в уяві художника. Джерело: Science Photo Library

Астрономи вважають, що у далеких рубежах Сонячної системи розташована велика сферична область, що складається з величезної кількості крижаних тіл. Вони перебувають там із часів формування Сонця та планет. Саме ця область, що отримала назву хмари Оорта, є «постачальником» довгоперіодичних комет, що наближаються час від часу до нашого світила.

Інша важлива особливість Сонячної системи у тому, що в орбітах багатьох транснептунових об’єктів є аномалії. Одне з найпопулярніших пояснень цього феномену полягає в існуванні ще не відкритої “дев’ятої планети”, гравітація якої впливає на ці об’єкти.

Намагаючись пояснити згадані особливості, дослідники з Гарварду розглянули можливість, що Сонце сформувалося у складі подвійної системи. Моделювання показало, що якщо у нього був компаньйон приблизно такої ж маси, що розташовувався на відстані близько 1500 а.о., то радіус їхнього гравітаційного впливу був би у 20 разів більше, ніж в поодинокої зорі. Така система змогла б захопити значну кількість об’єктів із навколишнього простору. Також це непогано пояснило б передбачувану витягнуту орбіту дев’ятої планети. Крім того, подібний сценарій означає, що на далеких рубежах Сонячної системи має існувати ціла популяція ще не відкритих карликових планет.

Гіпотетичний компаньйон Сонця в уяві художника. Джерело: M. Weiss

Але якщо наша зоря справді володіла компаньйоном — що ж сталося з ним? На думку вчених, у якийсь момент він залишив Сонячну систему через гравітаційну взаємодію з іншими членами зоряного скупчення, в якому спочатку сформувалося Сонце.

За матеріалами: https://phys.org