Одним з найпопулярніших змагань серед аматорів астрономії є Марафон Мессьє. Одразу зазначимо: в ньому бігти 42 км із телескопом не потрібно. Сенс змагання полягає в тому, щоб за одну ніч відшукати серед міріад зір якомога більше об’єктів із каталогу Мессьє — зоряних скупчень, туманностей та галактик. Справжні майстри астроорієнтування та візуальних спостережень, за умови вдалого місця розташування, здатні по пам’яті від заходу до сходу Сонця відшукати всі об’єкти каталогу, а їх аж цілих 110! Найближчі дні будуть найсприятливішими у 2025 році для подібних заходів. Тож це чудовий привід, аби зібратися з друзями та однодумцями під весняним зоряним небом і виявити, хто з вас найкраще орієнтується у загадкових глибинах Всесвіту.
Шарль Мессьє і його славетний каталог
Дивно, але факт: каталог Мессьє створювався не як перелік небесних див, на які варто звернути увагу, а як реєстр об’єктів, яких треба уникати. Історія цього популярного нині каталогу почалася 1758 року. Тоді французький астроном Шарль Мессьє сподівався знайти у сузір’ї Тельця комету C/1758 K1, яку відкрив М. де ла Ню (M. de la Nux). Але натрапив та туманність, відому нам тепер як Крабоподібна. Мессьє тоді спало на думку, що зручно було б мати повний перелік туманних об’єктів, які легко сплутати з кометами.
Строго кажучи, Крабоподібну туманність відкрив не Мессьє, а Джон Бевіс у 1731 році. Але саме цей об’єкт, геть не найцікавіший (при візуальних спостереженнях) і не найяскравіший, потрапив до каталогу Мессьє під номером 1. До речі, це єдиний у переліку залишок наднової.
Другим об’єктом, через два роки після першої туманності, у каталог було внесене кулясте скупчення у сузір’ї Водолія, сьогодні відоме як Мессьє 2. Той же 1760 рік ознаменувався для Шарля Мессьє його першою відкритою кометою — C/1760 B1. На цілеспрямований пошук цих небесних красунь свого часу його надихнули спостереження комети C/1743 X1, яка стала у 1744 році розкішною Великою Кометою. І, власне, саме жага відкриття нових комет і стимулювала поповнювати каталог об’єктів, які можна з ними сплутати.
Перший каталог Мессьє, виданий 1771 року, містив 45 об’єктів. Окрім галактик, туманностей та зоряних скупчень, які справді можна сплутати з кометами, туди увійшли й такі відомі з давніх-давен об’єкти як розсіяне зоряне скупчення Плеяди (М45), Галактика Андромеди (М31) із супутником (М32) та Туманність Оріона (М42) разом зі своєю близькою сусідкою М43.
В останньому прижиттєвому виданні каталогу Мессьє 1781 року містилося 103 об’єкти. Але пізніше, за пропозиціями кількох різних науковців, до нього додали ще 7 об’єктів, які Шарль Мессьє спостерігав та про які залишив помітки в рукописах або листах до колег і друзів. Отже, каталог містить загалом 110 об’єктів: деякі вже були відомі астрономам, близько 60 з них відкриті самим Шарлем Мессьє, і ще певну кількість об’єктів відкрив його колега — П’єр Франсуа Андре Мешен. У каталог увійшли галактики, кулясті та розсіяні зоряні скупчення, а також різноманітні туманності. Паралельно з поповненням свого каталогу, впродовж 1760–1798 рр., Мессьє відкрив аж 13 комет.
Завдяки тому, що більшість об’єктів каталогу Мессьє доступні для спостережень з невеличким телескопом або біноклем, навіть у наші дні він залишається популярним в аматорів астрономії, а внесені до нього об’єкти традиційно позначають літерою М: М1, М2, М3, і так далі до М110.
Не обійшлося без курйозів
Хоча Шарль Мессьє вирізнявся наполегливістю та акуратністю, в його каталозі можна знайти об’єкти, щодо яких довго точилися дебати. Ось кілька з них.
M40 у Великій Ведмедиці. Схоже, цьому об’єкту в каталозі не місце. Річ у тім, що він являє собою оптично-подвійну зорю, тобто пару зір, розташованих дуже близько на небі, але не пов’язаних фізично. Мессьє звернув на нього увагу в 1764 році через те, що Ян Гевелій побачив у цьому місці небесної сфери туманність. Навівши телескоп за вказаними координатами, він не побачив туманності, але до каталогу цю пару зір все ж заніс.
М47 у сузір’ї Корми. Мессьє описує цей об’єкт як «зоряне скупчення без туманності», але за вказаними ним координатами скупчення немає. Схоже, що при обчисленні його положення він припустився помилки у знаку. Згодом Т. Ф. Морріс ідентифікував його як скупчення NGC 2422 із більш пізнього та обширнішого каталогу NGC — New General Catalogue of Nebulae and Clusters of Stars.
М102 у Драконі. Цей об’єкт тривалий час перебував у статусі втраченого, оскільки за вказаними Мессьє координатами описаної туманності немає. М102 був одним з об’єктів, відкритих Мешеном, і Мессьє вніс його в каталог без перевірки. На той момент у 1781 році обидва вчених працювали над фінальним виданням каталогу. Мессьє встиг перевірити координати перших 100 об’єктів, і ще три фактично були додані поспіхом, причому для М102 та М103 наводилися лише описи. Пізніше Мешен припускав, що М102 являв собою повторне спостереження галактики М101. Нині М102 ідентифікують із галактикою NGC 5866.
Традиція Марафонів Мессьє: виклики для ентузіастів
Скоріш за все, Шарль Мессьє та П’єр Мешен навіть не підозрювали, що всі об’єкти, над каталогізацією яких вони працювали роками, можливо знайти на небі за одну ніч. Ідею Марафону Мессьє у 1970-х незалежно запропонували три північноамериканські астрономи-аматори: Том Гоффельдер (Tom Hoffelder), Том Рейланд (Tom Reiland) і Дональд Мачхольц (Donald Machholz). Ідея полягала в тому, щоб впродовж однієї ночі відшукати всі 110 об’єктів каталогу Мессьє.
Виклик, який вони таким чином кинули собі та своїм однодумцям, поступово захоплював все більше і більше закоханих в астрономію. Астрономічні спільноти та клуби стали проводити щорічні Марафони Мессьє. Але тривалий час нікому не вдавалося досягти бажаного результату, аж допоки 23/24 березня 1985 року цього не зробив Джеррі Реттлі (Аризона, США).
Хоча ідея знайти 110 об’єктів за одну ніч здається божевільно масштабною і потребує неабиякої підготовки, деяким спостерігачам після неодноразових успіхів така задача вже здається занадто простою. Для справжніх майстрів були винайдені різноманітні модифікації марафону. Наприклад, сер Патрік Мур (Sir Alfred Patrick Caldwell-Moore) запропонував до традиційних 110 об’єктів додати іще 109 — цей каталог відомий як каталог Колдвелла. Все ще замало? Тоді спробуйте пройти Марафон Мессьє без зоряних карт та електронних планетаріїв, спираючись виключно на свою пам’ять. Така модифікація марафону відома як «M cubed» — Messier Memory Marathon.
З чого почати новачку
Якщо ви тільки починаєте цікавитися глибоким космосом, пропонуємо вам не поспішати брати участь у Марафоні Мессьє, а спочатку набути певного досвіду. В каталозі Мессьє існує кілька об’єктів, які можна помітити навіть без оптичних приладів. Насамперед це Плеяди (М45) — розсіяне скупчення, що схоже на астеризм у формі крихітного ківшика. Ще один простий об’єкт — Туманність Оріона (М42), її можна роздивитися під Поясом Оріона.
За умови темного неба, неозброєним оком можна роздивитися Галактику Андромеди (М31), а в телескоп — і її супутники (М32 та М110). Ще одним простим об’єктом буде скупчення Ясла (М44), відомі також як вулик. Неозброєним оком воно нагадує ледь помітну хмаринку, а в телескоп або бінокль можна побачити міріади зір. Спробуйте також знайти кулясте скупчення Геркулеса, відоме як М13. Хоча його і не видно неозброєним оком, проте легко знайти за допомогою бінокля або шукача телескопа.
До того як взяти участь у Марафоні Мессьє, організованому місцевим товариством аматорів астрономії, ви можете випробувати себе — спробувати відшукати за одну ніч якомога більше об’єктів каталогу.
Ручне наведення vs автоматика
Сучасний ринок телескопів та аксесуарів пропонує широкий вибір різноманітних інструментів для спостережень. Є серед них і телескопи з системою GoTo, тобто на таких монтуваннях, що дозволяють автоматично з пульта наводитися на той чи інший об’єкт з каталогу. Чи означає це, що з таким приладам вам гарантована перемога на Марафоні Мессьє?
Насправді скоріше ні, ніж так. Перш за все, якщо йдеться про екваторіальне монтування, то одна з його осей має бути спрямована на полюс світу поблизу Полярної зорі. Якщо ж спостерігач впорався з цією задачею, телескоп пропонує виконати серію операцій, що допоможуть найбільш точному наведенню на об’єкти (так звана прив’язка по зорях). Ці налаштування забирають певний час і віддаляють власника інструменту від перемоги.
Наступне, з чим можна зіткнутися: телескоп із системою GoTo переводиться з об’єкта на об’єкт доволі повільно. Досвідчені спостерігачі можуть на певні галактики, скупчення і туманності навести інструмент впродовж кількох секунд (!), тоді як у телескопа з автоматичним наведенням це займає набагато більше часу. А тепер головне: використання GoTo вважається на Марафонах Мессьє неспортивним! На більшості заходів такі системи заборонені. Адже сенс змагання в тому, щоб оцінити знання зоряного неба та майстерність астроорієнтування.
Стратегія і тактика
Найкращим часом для проведення марафонів є кілька тижнів між серединою березня та кінцем першої декади квітня. Це саме той період, коли ночі ще достатньо довгі, аби дати час для спостережень, а Сонце перебуває відносно далеко від найближчих об’єктів Мессьє, проходячи сузір’ям Риб. Конкретна дата підбирається якомога ближче до молодика, аби не заважало світло Місяця. Для 2025 року найбільш вдалими датами будуть 28–30 березня.
Варто зазначити, що від вашого географічного положення залежить, наскільки багато об’єктів ви зможете знайти. Оптимальною вважається північна широта 25°, звідки можливо побачити всі 110 об’єктів каталогу за одну ніч. Доволі вдалими є також широти з 20° до 40°. На наших же широтах деякі об’єкти виявляться принципово недоступними. До них належить, наприклад, М30 у сузір’ї Козерога: воно піднімається над обрієм приблизно за 50 хвилин до Сонця.
Якщо ви вирішили взяти участь у марафоні, організованому місцевою спільнотою аматорів астрономії, варто поцікавитися нюансами умов проведення та суддівства. Але, що найголовніше, для участі вам знадобиться телескоп. Як вже було сказано, деякі об’єкти видно неозброєним оком, для деяких вистачить бінокля. Але в каталозі доволі багато скупчень, туманностей та галактик, доступних тільки для телескопа. Загалом можна вважати, що інструменту діаметром від 150 мм доступні вже всі 110 об’єктів.
Якщо ж ви самі хочете організувати Марафон Мессьє, необхідно обрати для спостережень якомога безпечніше місце під темним небом. Якість неба є вагомим фактором успіху, від якого залежить, наскільки багато слабких об’єктів вдасться знайти. «Марафонити» можна маленькою компанією або навіть наодинці, фіксуючи свій результат.
Важливим є також і порядок, в якому ви будете знаходити об’єкти. Розпочинати увечері варто з тих, які ось-ось сядуть за горизонт, адже впродовж останньої частини ночі вони, скоріш за все, залишатимуться недоступними. Отже, під час «полювання» на об’єкти Мессьє необхідно поволі просуватися із заходу на схід, підхопивши ближче до ранку останні об’єкти на передсвітанковому небі. На сайті, присвяченому Марафонам Мессьє, ви можете знайти конкретну рекомендовану послідовність, в якій варто шукати об’єкти.
Чемпіон назавжди — Дональд Мачхольц
У контексті Марафона Мессьє неможливо не розповісти про одного надзвичайного астронома — Дональда Мачхольца (Donald Edward Machholz, 1952–2022 рр). Його майстерність як візуального спостерігача визнавали й аматори, й професіонали. Мачхольц був не тільки одним із винахідників та організаторів Марафона Мессьє, але й активно брав у ньому участь. І, між іншим, саме він був першим (у 2004 р.), хто знайшов усі 110 об’єктів каталогу по пам’яті.
Аби зрозуміти, наскільки неймовірним спостерігачем був Мачхольц, достатньо знати, що за одну ніч він якось знайшов за допомогою саморобного телескопа аж 599 об’єктів глибокого космосу! Схоже, цей рекорд і досі не побитий.
Як і у випадку Шарля Мессьє, Дон Мачхольц полював за новими кометами. Майстерність цього візуального спостерігача неймовірно вражає: він відкрив 12 комет виключно за візуальними спостереженнями, витративши на це понад 9000 годин! Результат справді фантастичний, оскільки особливо впродовж останніх десятиліть пошуком комет паралельно займалися й автоматичні огляди. Однозначно, Дональд Мачхольц увійде в історію як найвидатніший спостерігач нашого часу.
