Hubble зазнімкував Туманність Тріфід удруге — через 29 років після першого знімка. І саме ця пауза стала науковою знахідкою.
Джерело: NASA, ESA, STScI; Image Processing: Joseph DePasquale (STScI)
До 36-річчя від дня запуску Hubble Space Telescope, NASA оприлюднила нове зображення Туманності Тріфід — зореутворювального регіону за 5000 світлових років від Землі. Але справжня цінність не лише в красі: Hubble вже фотографував цю саму ділянку 1997 року, і тепер, через 29 років, стало можливим порівняти обидва знімки й побачити, як туманність змінюється.
На світлині — фрагмент величезної газово-пилової хмари, яку вже щонайменше 300 000 років формують кілька масивних зір (вони залишились за межами кадру). Їхні потужні потоки частинок роздувають гігантську бульбашку, стискаючи матерію і запускаючи нові хвилі зореутворення. Найщільніші ділянки хмари приховують у собі протозорі — об’єкти, які ще не завершили формування, тож у видимому світлі вони непомітні.
«Космічний морський слизун» і його секрети
Астрономи NASA дали центральній структурі прізвисько «Космічний морський слизун» — темна хмара справді нагадує морського слимака з двома ріжками.
Верхній ріжок «слимака» — це струмінь плазми, що виривається з об’єкта Гербіга — Аро 399 (HH 399), прихованого всередині хмари.
Праворуч від «голови» помітно ще один плазмовий струмінь від іншої протозорі, навколо якого проглядається розчищений простір, що може свідчити про завершення процесу формування.
Компаративний аналіз світлин 1997 і 2026 років дозволяє виміряти швидкість цих потоків і зрозуміти, скільки енергії молода зоря вкидає в навколишнє середовище.
Чому порівняння можливе саме зараз
Hubble переглянув Тріфід не лише заради нового знімка. За 29 років телескоп встановив рекордний проміжок між двома спостереженнями одного об’єкта, і цей час виявився достатнім, щоб зафіксувати реальний рух речовини — те, чого не видно на жодній одиночній фотографії.
Додаткова перевага полягає в тому, що 2009 року під час сервісної місії Hubble отримав нову камеру Wide Field Camera 3 (WFC3) із ширшим полем зору та вищою чутливістю — тож нові деталі видно значно чіткіше.
Цифри місії
За 36 років роботи Hubble здійснив понад 1,7 млн спостережень. На основі його даних майже 29 000 астрономів опублікували понад 23 000 рецензованих наукових статей — лише 2025 року їх вийшло близько 1100.
Сьогодні дані Hubble регулярно поєднують із результатами комічного телескопа James Webb, а невдовзі до цього дуету може приєднатися новий телескоп Nancy Grace Roman — його камера здатна охопити всю Туманність Тріфід одним знімком.
Джерело: science.nasa.gov
