Телескопи NASA показали дивовижні зоряні скупчення у Малій Магеллановій Хмарі

Телескопи Hubble та James Webb отримали дивовижні зображення розсіяних скупчень NGC 460 та NGC 456. Вони знаходяться у Малій Магеллановій Хмарі — карликовій галактиці, яка є супутником Чумацького Шляху.

Розсіяні скупчення
Розсіяні скупчення. Джерело: science.nasa.gov

Два зображення дуету скупчень

NASA представила дивовижне зображення, отримане завдяки одразу двом космічним телескопам: Hubble та James Webb. Точніше, це два зображення, які потім об’єднали в одне для того, аби показати дивовижну взаємодію зір та газу в космічному просторі.

На зображення потрапили одразу два розсіяних скупчення: NGC 460 та NGC 456. Вони знаходяться у Малій Магеллановій Хмарі — карликовій галактиці, що обертається навколо Чумацького Шляху. У цій системі йде активне зореутворення й обидва скупчення є частиною значно більшого комплексу N83-84-85.

Попсокет Real Space
Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Попсокет Real Space

До товару
Скупчення NGC 456
Скупчення NGC 456. Джерело: science.nasa.gov

Саме тут знаходяться розсіяні зоряні скупчення, які складаються зі слабко пов’язаних гравітаційно молодих зір. Вік світил, що входять до складу NGC 460 та NGC 456 становить близько 10 млн років, тобто ми їх спостерігаємо невдовзі після того, як вони народилися.

Газ та зорі

Найцікавіше в отриманому зображенні, що на ньому видно взаємодію пилу та зір. Тут добре допомагає те, що два космічних телескопи працюють у трохи різних частинах електромагнітного спектра.

Hubble, що дивиться на Всесвіт у видимому спектрі фіксує сяйливий, іонізований газ, коли зоряне випромінювання видуває «бульбашки» в хмарах газу та пилу (синій колір). Інфрачервоне ж бачення James Webb виділяє згустки та тонкі ниткоподібні структури пилу (червоний колір).

Скупчення NGC 460. Джерело: science.nasa.gov

На знімках, отриманих за допомогою телескопа Hubble, пил часто видно силуетом на тлі світла, яке блокує його, але як показує James Webb, пил, нагрітий зоряним світлом, випромінює власне інфрачервоне сяйво.

Вузлики, видимі на цих зображеннях, є місцями активного зореутворення. Також у регіоні N83-84-85 вчених дуже цікавлять зорі спектрального класу О, які є екстремально гарячими та рідкісними. У всьому Чумацькому Шляху з його 400 млрд світил їх налічується лише 20 тис.

За матеріалами science.nasa.gov

Новини інших медіа
Чорні діри постійно поглинають одна одну для виживання
Прихована загроза у космосі: як виявити супутник із ядерною зброєю
Космічні самітники виявились попередниками зоряних систем
Нейтрино можуть народжуватися всередині загадкових червоних точок
Ядерну батарею для супутників вперше випробовують у космосі
В архівах TESS вперше виявили планету методом мікролінзування
Космічний апарат NASA New Horizons успішно вийшов із найдовшої гібернації та перебуває у справному стані
Вибухи феєрверків на День незалежності у США помітили з борту МКС
Відставка після тріумфу Artemis II: Джеремі Гансен залишає загін астронавтів
Найбільша пара чорних дір утворила гігантську порожнечу