На найбільшому супутнику Сатурна Титані є вода й органічні речовини. Однак дослідження показують, що у його підлідний океан їх просочується занадто мало, щоб підтримувати там стабільне життя.
Життя на супутниках планет-гігантів
Дослідження під керівництвом астробіологині Кетрін Нейш показало, що підповерхневий океан Титана — найбільшого супутника Сатурна — швидше за все, непридатний для життя, а це означає, що будь-які спроби знайти живі організми у крижаному світі не має сенсу.
Ймовірність того, що астрономи й астронавти коли-небудь знайдуть життя на газових гігантах Сонячної системи чи їхніх супутниках, нижча, ніж вважалося досі. Вважається, що воно може там існувати, оскільки ці супутники мають великі підльодні океани з солоною водою.
Наприклад, підкреслюється, що Титан має під своєю крижаною поверхнею океан, що більш ніж у 12 разів перевищує об’єм океанів Землі. Життя, яке ми знаємо, потребує води як розчинника, тому планети й супутники з великою кількістю води становлять інтерес для його пошуку.
Нові дослідження астрономів щодо Титана
У дослідженні, опублікованому в журналі Astrobiology, Нейш і її колеги намагалися оцінити кількість органічних молекул, які могли бути перенесені з поверхнї Титана до його підльодного океану, використовуючи дані з ударних кратерів.
Керуючись припущенням щодо частоти зіткнень із поверхнею Титана, вчені колеги визначили, скільки комет різного розміру падає на супутник щороку протягом його історії. Це дозволило спрогнозувати швидкість потоку води з органічними речовинами, які переміщуються з поверхні в титаніанські надра.
Науковці виявили, що з поверхні до глибинного океану супутника переміщується дуже невелика кількість органічних речовин (наприклад, гліцину — найпростішої амінокислоти, що входить до складу білків у живих організмах — не більше 7500 кг на рік). А це занадто мало для того, щоб забезпечити перебіг біохімічних процесів.
Майбутні місії NASA на Титан
Нейш є співдослідницею проєкту NASA Dragonfly — запланованої на 2028 рік космічної місії, що має на меті відправити роботизований апарат (дрон) на поверхню Титана для вивчення його пребіотичної хімії, тобто того, як органічні сполуки утворюються та самоорганізуються для зародження життя.
Майже неможливо визначити склад багатьох органічних сполук на поверхні Титана, спостерігаючи за нею в телескоп крізь насичену органікою атмосферу. Нам потрібно сісти на неї та взяти зразки речовини, аби її проаналізувати.
Коли Кетрін Нейш розпочала своє останнє дослідження, вона хвилювалася, що воно негативно вплине на місію Dragonfly, але насправді це викликало ще більше цікавих запитань. Виявилося, що у майбутній місії краще брати зразки біля поверхні, де змішуються вода й органіка. Саме в цих регіонах космічний апарат міг би шукати продукти пребіотичних реакцій, що скажуть нам про те, як могло виникнути життя на різних планетах.
За матеріалами phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
