Федеральна комісія з питань зв’язку США (FCC) дала зелене світло компанії Reflect Orbital на випробування унікального супутника Earendil-1. Цей апарат оснащений гігантським дзеркалом для перенаправлення сонячних променів на нічний бік Землі. Головна мета стартапу — забезпечити додатковою енергією сонячні електростанції та підсвічувати великі площі завширшки до 5 км. До 2035 року компанія планує розгорнути угруповання з 50 тис. таких орбітальних рефлекторів.
Попри потенційну вигоду для сільського господарства та рятувальних служб, ініціатива викликала серйозне занепокоєння спільноти. Спалахи від дзеркал, що перенаводяться кожні чотири хвилини, здатні засліплювати водіїв та пілотів авіалайнерів. Штучне світло посеред ночі загрожує згубним руйнуванням циркадних ритмів тваринного світу та людини. Для астрономії наслідки також катастрофічні: високочутливе обладнання телескопів ризикує повністю вийти з ладу через світлове перевантаження. Сама ж FCC дистанціювалася від екологічних ризиків, зазначивши, що її юрисдикція обмежується виключно виділенням радіочастотного спектра.
Епоха «дивних космічних штук»
Сучасні пропозиції щодо комерційного використання низької навколоземної орбіти (ННО) стають дедалі ексцентричнішими. В офіційних документах FCC вже з’явився термін «надлишок спектра для дивних космічних речей». Сьогодні бізнес пропонує інвесторам не лише космічний туризм, орбітальну рекламу чи поховання за межами Землі, а й створення дата-центрів на базі штучного інтелекту безпосередньо в космосі.
Головним гравцем на орбітальному майданчику залишається компанія SpaceX, яка вже вивела на орбіту близько 11 тис. супутників Starlink. Через таку щільність будь-яка інша місія, включно з державними програмами NASA Artemis I та Artemis II, змушена узгоджувати свої траєкторії з приватною компанією, щоб уникнути космічних ДТП. Критики наголошують, що така фактична окупація простору суперечить Договору про космічний простір 1967 року, який прямо забороняє національне або корпоративне привласнення космосу.
Магазин від Universe Space Tech
Журнал Астероїди і Комети №1 2026 (194) – Тверда Палітурка
До товаруМільйон супутників штучного інтелекту
Амбіції приватного сектору продовжують стрімко зростати. SpaceX подала запит на відправлення на орбіту ще одного мільйона супутників для обслуговування космічних серверів ШІ, а також 100 тис. додаткових апаратів зв’язку. Ця цифра у 40 разів перевищує загальну кількість об’єктів, запущених людством за всю історію космічної ери. Попри експериментальний характер технології, FCC погодила заявку в рекордно короткі терміни, залишивши світовій науковій спільноті лише місяць на оцінку ризиків. Паралельно із цим конкуренти SpaceX подали ще чотири аналогічні масштабні проєкти.
Регуляторні органи США просто не встигають якісно аналізувати таку кількість заявок. Створена для контролю радіомовлення FCC не має експертизи для оцінки фізичної безпеки орбіт, а дефіцит бюджету Управління космічної торгівлі США не дозволяє перебрати ці функції на себе.
Прихована екологічна загроза «зелених» технологій
Окрему тривогу викликають інженерні проєкти з орбітального збору сонячної енергії та її трансляції на Землю за допомогою високонаправлених мікрохвильових або лазерних променів. Такі енергетичні потоки можуть локально змінювати хімічний склад атмосфери та знищувати птахів, а також вимагатимуть створення величезних зон, закритих для польотів цивільної авіації.
Більшість орбітальних стартапів позиціюють себе як екологічно чисті рішення, проте експерти називають це типовим «зеленим піаром». Виробництво ракетоносіїв, регулярні запуски та подальше спалювання тисяч відпрацьованих супутників у щільних шарах атмосфери створюють колосальний екологічний слід. Навіть успішні технології утилізації космічного сміття лише переводять проблему в іншу площину: виведені з орбіти металеві конструкції згоряють у повітрі, засипаючи атмосферу мікрочастинками оксиду алюмінію, що руйнує озоновий шар. Низька навколоземна орбіта є вичерпним ресурсом, тому неконтрольована експлуатація космосу вимагає негайної зміни інженерних підходів — людство має навчитися робити більше, використовуючи меншу кількість космічних апаратів.
Раніше ми повідомляли про те, як астрономи ризикують втратити зоряне небо.
За матеріалами The Conversation
