Американський стартап пропонує замінити перший ступінь ракети наземною гарматою. Решту шляху до орбіти вантаж долатиме на власному двигуні. Розробники обіцяють ціну в кілька разів нижчу, ніж потрібно, щоб орбітальні дата-центри стали комерційно вигідними. Поки компанія випробовує менші установки й заробляє на тестах для військових.
Ствол на десять кілометрів
Компанія Longshot Space Technology з Каліфорнії хоче збудувати гармату зі стволом завдовжки близько 10 км і діаметром близько 3 м. За даними TechCrunch, вантаж у ній розганятиметься до 5 км/с. Для орбіти цього замало, бо перша космічна швидкість становить близько 7,9 км/с. Тому снаряд із вантажем після вильоту працюватиме як другий ступінь ракети й далі розганятиметься власним двигуном.
Генеральний директор компанії Майк Грейс розраховує на ціну 50 доларів за кілограм. Щоб орбітальні дата-центри стали вигідними, вартість запуску має знизитись приблизно до 300 доларів. Наземна установка дешева в будівництві й заправленні та багаторазова.
Серія поштовхів замість вибуху
Звичайна гармата штовхає снаряд одним вибухом, тож найбільше навантаження припадає на першу мить. У гарматі Longshot уздовж сталевої труби стоять балони з газом під високим тиском. Коли снаряд минає черговий отвір, відповідний балон вивільняє газ. Прискорення наростає поступово, серією поштовхів.
Поки компанія стріляє тестовими снарядами. Їхній корпус працює як крило літака, тому ствол лежить горизонтально, а після вильоту снаряд сам набирає висоту.
За даними Longshot Space Technology, вантаж зазнаватиме перевантаження близько 250 g, тобто у 250 разів більшого за силу земного тяжіння. Смартфон, за оцінкою розробників, витримує близько 700 g.
Витримати такий запуск зможуть лише апарати, спроєктовані під нього. Графіків прискорення і результатів випробувань супутників компанія поки не оприлюднила.
Ідея з минулого століття
Майк Грейс і технічний директор Нато Сайчек спираються на багатокамерні гармати часів Другої світової війни та дослідження 1960-х років. Майк Грейс порівнює це зі стратегією SpaceX, що масштабувала розроблення NASA.
Звичайна гармата могла виводити снаряди в космос ще тоді. У 1966 році снаряд, запущений у межах канадсько-американського проєкту HARP, піднявся приблизно на 180 км.
Мішені для військових
Біля Барстоу стартап уже випробовує 21-метрову гармату. Згодом компанія хоче збудувати проміжну, майже кілометрову гармату для гіперзвукових випробувань, яка розганятиме 100-кілограмові вантажі до швидкості 8 Махів, тобто майже до 10 000 км/год.
Ці установки вже приносять дохід, бо армія США уклала з компанією кілька контрактів на гіперзвукові випробування. За словами Майка Грейса, тренувальне перехоплення китайської чи російської гіперзвукової ракети коштує близько 30 млн доларів. Якщо ціллю для перехоплювачів стане гарматний снаряд, тренування обійдеться у чверть або пів мільйона.
Інвестори вже вклали у стартап близько 20 млн доларів. Нато Сайчек визнає, що найважче — не збудувати гармату, а знайти ділянку, де дозволять звести десятикілометровий ствол.
