Листопад традиційно вважається не найкращим місяцем для астроспостережень. І зовсім не складно зрозуміти, чому. Небо часто затягнуте хмарами, та й холодні ночі теж не додають комфорту для спостерігачів. Але це не означає, що в листопаді на небі не відбувається нічого цікавого. Однією з головних подій місяця є метеорний потік Леоніди. Так, зараз він не справляє особливого враження. Але в майбутньому Леоніди ще можуть знову голосно заявити про себе.
«Судний день»
У ніч з 12 на 13 листопада 1833 року жителі Північної Америки, які перебували на території від східного узбережжя до Скелястих гір, стали свідками чогось справді неймовірного. Буря падаючих зір, що вилітали із сузір’я Лева, буквально накрила Землю. Небо в будь-якому напрямку було заповнене світловими слідами. У Бостоні частота падіння метеорів оцінювалася приблизно в половину її значення для пластівців снігу в хуртовині середньої сили. За однією з оцінок, за дев’ять годин на небі з’явилося понад 240 тисяч падаючих зір.
Не дивно, що ця подія була відображена в легендах індіанців і в піснях рабів, у той час, як деякі проповідники стверджували, що це знак божий, який свідчить про швидке наближення Судного дня. Попри те, що грандіозна метеорна буря спостерігалася тільки в Північній Америці, про неї багато говорили у Європі. Подія стала важливим каталізатором, що сприяв значному посиленню інтересу до метеорних потоків.
У листопаді 1866 і 1867 року Землю знову накрили метеорні потоки. Вони були скромнішими за подію 1833 року, але на піку все одно продукували по кілька тисяч падаючих зір на годину. Італійський астроном Джованні Скіапареллі (той самий, що пізніше «відкрив» марсіанські канали) здогадався про зв’язок цього явища з нещодавно відкритою кометою Темпеля — Туттля. Її період обертання становив близько 33 років, що збігалося зі сплесками активності метеорного потоку, який отримав назву Леоніди. Подальші спостереження підтвердили це припущення.
У наступну сотню років Леоніди не особливо тішили спостерігачів. У 1899 і 1933 роках пікове число метеорів становило лише кілька сотень на годину. Але 1966 року Леоніди знову голосно заявили про себе. 17 листопада в Північній Америці можна було побачити повноцінний метеорний шторм потужністю близько 30 тисяч подаючих зір на годину.
Наступний великий пік активності Леонід припав на 1999–2001 рік. Деякі фахівці висловлювали побоювання, що вони можуть завдати значної шкоди МКС і супутникам на навколоземній орбіті. Річ у тім, що орбіта комети Темпеля — Туттля нахилена до екліптики під кутом майже 173°, тобто вона обертається в напрямку, практично протилежному руху великих планет. Тому викинуті нею частинки пилу стикаються із Землею на «зустрічних курсах» і входять в атмосферу зі швидкістю 71 км/с, що робить їх небезпечнішими внаслідок більшої кінетичної енергії.
На щастя, ці побоювання не виправдалися. Леоніди не завдали жодної шкоди МКС, та і їхня активність була помітно нижчою, ніж 1966 року, становивши від двох до п’яти тисяч метеорів на годину. Проте напередодні чергових Леонід, екіпаж станції все ще отримує додаткові попередження.
Коли спостерігати Леоніди
Леоніди спостерігаються в період з 6 по 30 листопада. Цього року пік їхньої активності припаде на ніч з 16 на 17 листопада. Радіант потоку (точка вильоту метеорів) розташований у сузір’ї Лева. Спостереження варто починати після опівночі, коли радіант потоку сходить над горизонтом. Він розташовуватиметься на північному сході. Для його пошуку на небі найкраще скористатися якимось із мобільних астрозастосунків або програм-планетаріїв, наприклад Stellarium або Starwalk.
Варто сказати, що з часу останнього сплеску в 1999–2001 роках, активність Леонід неухильно знижувалася. В останні роки показник ZHR (зенітне часове число) для цього потоку не перевищував 15. Він визначає, скільки метеорів на годину може помітити спостерігач на «ідеальному» небі, якщо радіант перебуває в зеніті. Природно, реальна кількість падаючих зір, які можна побачити, буде меншою.
На жаль, у 2024 році пік Леонід припаде практично на повний місяць. Місячний диск буде освітлений на 98%, що значно ускладнить їхні спостереження. Тож цього року не варто розраховувати на якесь особливе «шоу».
Але як щодо майбутнього? Чи є у нас шанси побачити метеорну бурю на початку 2030-х, коли комета Темпеля — Туттля знову повернеться до Сонця?
Поки що астрономи дають досить консервативні прогнози з цього приводу. Треба розуміти, що Леоніди виникають не при проходженні через «свіжі» кометні викиди, а коли Земля проходить через старіші скупчення матеріалу, що залишився після її попередніх візитів. Так шторм 1966 року був викликаний проходженням через потік пилу, що залишився після перигелію 1899 року.
На жаль, наразі розрахунки малюють не надто оптимістичну картину. Схоже, що Земля не зіткнеться з щільними хмарами уламків до 2099 року. Тому, коли комета повернеться у 2031 і 2064 роках, метеорних штормів не буде. Але принаймні ми можемо розраховувати на кілька хороших проявів активності Леонід у 2033 і 2034 роках, коли показник ZHR повинен буде перевищити 100.
Але це лише прогноз. Час покаже, якою виявиться реальна активність Леонід і чи зможуть вони знову нас здивувати.
