Швидкі радіосплески є одними з найзагадковіших явищ у Всесвіті. Вони є одиничні потужні імпульси радіовипромінювання тривалістю кілька мілісекунд. Типова енергія сплеску еквівалентна викиду в космічний простір енергії, що випускається Сонцем протягом кількох десятків тисяч років.
На цей час астрономи не мають загальноприйнятого пояснення природи загадкових радіоімпульсів. Запропоновані гіпотези варіюються від проявів активності нейтронних зірок до наслідків випаровування чорних дірок. Але, хоч астрономам і невідома причина виникнення радіосплесків, це не завадило використати їх для досліджень іншого феномену.
У листопаді 2018 р. радіотелескоп ASKAP (Australian Square Kilometre Array Pathfinder) зареєстрував швидкий радіосплеск FRB 181112. Сигнал складався з кількох імпульсів тривалістю менш як 40 мікросекунд кожен. Подальші оптичні спостереження, виконані Дуже великим телескопом (VLT ESO) та іншими обсерваторіями, показали, що по дорозі до Землі він пройшов крізь гало масивної галактики. Ця обставина дозволила астрономам досліджувати природу газу, що міститься в гало, аналізу спектру радіосигналу.
Галактичне гало містить як темну матерію, так і звичайну баріонну речовину — переважно у формі гарячого іонізованого газу. Якщо частина масивної галактики, що світиться, може мати діаметр близько 30 тис. світлових років, то гало, що має майже сферичну форму, перевершує її по діаметру на порядок. Падаючи у напрямку центру зіркової системи, газ, що міститься в гало, виявляється «будівельним матеріалом» для формування нових світил. У той же час спалахи наднових можуть викидати речовину назад у гало. Розуміння цих процесів допоможе астрономам краще розібратися в особливостях функціонування механізму зіркоутворення.
Результати аналізу здивували вчених. Пройшовши через гало радіосигнал практично не зазнав обурень, що суперечить прогнозам розроблених раніше моделей. Радіотелескопи прийняли настільки чіткий і неспотворений імпульс, що в ньому взагалі не виявилося жодних ознак проходження крізь речовину. Пізніше дослідники розрахували, що щільність газу гало повинна становити менше сотні тисяч атомів на кубічний метр. Це еквівалентно декільком сотням атомів в обсязі дитячої повітряної кульки.
Астрономи не знайшли в гало жодних ознак холодних турбулентних хмар або малих щільних скупчень холодного газу. Швидкий радіосплеск також дозволив отримати інформацію про магнітне поле в цій галузі простору, яке виявилося дуже слабким — у мільярд разів слабше за магнітика на холодильнику.
Поки вчені не можуть сказати, чи є знайдені низька щільність баріонної матерії в гало і слабке магнітне поле чимось аномальним або попередні дослідження просто переоцінили ці параметри. Відповідь це питання зможуть дати лише нові спостереження.
За матеріалами: https://www.eso.org
