Що було б, якби між Марсом та Юпітером перебувала суперземля?

Вчені змоделювали, що сталося б, якби на місці поясу астероїдів між Марсом та Юпітером була суперземля. Вони дійшли висновку, що в цьому випадку стабільність Сонячної системи була б порушена. А життя на Землі стало б неможливим або планета взагалі б зійшла з орбіти.

Планети Сонячної системи
Планети Сонячної системи. Джерело: NASA/JPL/ASU

«Прогалини» у Сонячній системі

Нещодавно група астрофізиків із Каліфорнійського університету в Ріверсайді здійснила цікаве моделювання, яке стосується стабільності Сонячної системи. Вони звернули увагу, що у ній існує дві великі «прогалини».

Перша стосується розміру планет. Вони діляться на дві геть різні категорії. З одного боку, ми маємо маленькі тверді тіла земної групи. З іншого — величезні газові гіганти. У інших зоряних системах існує проміжний варіант, який називається суперземлями. Але у нас нічого подібного немає.

З іншого боку, ці дві групи планет розділені й у просторі. Між Марсом та Юпітером могла б бути ще одна планета, але там розташований пояс астероїдів. Дослідження показують, що через гравітацію газового гіганта шансів на утворення там великого тіла і не було, але дослідники все ж спробували змоделювати ситуацію, коли суперземля ніби закриває собою обидві «прогалини».

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Суперземля між Юпітером та Марсом

Динамічне моделювання системи проводилося зі зміною маси планети, яку поміщали між Марсом та Юпітером. Щоразу дослідники відмічали, до яких наслідків це призводило. Результати для будь-якої суперземлі були невтішними.

Сама по собі її гравітація не могла сильно вплинути одразу на всю систему. Однак суперземля достатньо масивна для того, аби дестабілізувати орбіту Юпітера, який перебуває поруч із нею. А цей газовий гігант достатньо великий, аби впливати на все, що відбувається навколо Сонця.

Зокрема, якщо він почне змінювати орбіту, то разом із ним це робитимуть й усі внутрішні планети. У результаті цього Земля може опинитися за межами «зони заселеності» і життя на ній стане неможливим.

У найгіршому випадку якась із планет взагалі могла б бути викинута у відкритий космос. Така доля могла б спіткати як зовнішні газові гіганти — Уран та Нептун, так і внутрішні планети — Венеру та Меркурій.

Цей результат достатньо цікавий, адже тільки 10 відсотків відкритих систем мають газові гіганти вдалині приблизно на тому місці, де розташований Юпітер. Отже, це може бути пов’язано зі стабільністю орбіт землеподібних планет.

За матеріалами Рhys.org.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Обмін речовиною між зорями створює найяскравіші наднові
Космічні інвестиції збільшились до рекордних обсягів за перше півріччя
Чорні діри постійно поглинають одна одну для виживання
Прихована загроза у космосі: як виявити супутник з ядерною зброєю
Космічні самітники виявились попередниками зоряних систем
Нейтрино можуть народжуватися всередині загадкових червоних цяток
Ядерну батарею для супутників вперше випробовують у космосі
В архівах TESS вперше виявили планету методом мікролінзування
Космічний апарат NASA New Horizons успішно вийшов із найдовшої гібернації та перебуває у справному стані
Вибухи феєрверків на День незалежності у США помітили з борту МКС