Виверження вулканів викликають потемніння Місяця під час затемнень. Вчені вивчили середньовічні записи, щоб встановити, коли в атмосфері Землі було багато попелу і як це вплинуло на клімат на планеті.
Місячні затемнення та вулкани
Група дослідників під керівництвом Себастьяна Гійє з університету Женеви вивчила середньовічні хроніки у пошуках відомостей про місячні затемнення. Вони шукали повідомлення про ситуації, коли колір Місяця ставав не просто червоним, а дуже темним.
Місячне затемнення стається тоді, коли на наш супутник падає тінь планети. Зовсім темний колір означає, що в земній атмосфері надзвичайно багато пилу. Зазвичай так стається після масштабних вивержень вулканів. Це добре відомо за астрономічними спостереженнями 1883, 1963, 1982 та 1991 років, коли вивергалися вулкани Кракатау, Агунг, Ель-Чіон та Пінатубо.
Великий вулкан здатний підняти попіл в атмосферу на висоту від 6 до 30 км. Ця завіса блокує не тільки світло, що відбивається від Місяця, але й сонячне вдень. Внаслідок цього температура на Землі може понизитися на кілька місяців.
Вулкани та клімат
Питання про те, як вулкани впливають на клімат, давно цікавить учених. Про короткочасний вплив великих вивержень відомо вже достатньо багато, і він цілком може бути катастрофічним. Наприклад, коли 1815-го стався вибух Тамбора, то попіл закрив небо на кілька місяців, і наступного року в Англії навіть у червні спостерігалися хуртовини.
Але вчені йдуть далі. У кінці середньовіччя, між 1100 та 1300 роками, в Європі трапилося тривале глобальне похолодання, так званий Малий льодовиковий період. Існує версія, що його могли спричинити кілька великих вивержень вулканів, які сталися одне за одним.
Однак досі вчені спиралися у дослідженнях цього факту на достатньо ненадійні свідчення, такі як зміни у кернах арктичної криги чи кільцях старих дерев. Складність атмосферної циркуляції робить ці свідчення вкрай неточними.
Вивчення середньовічних записів
Саме тому дослідники звернулися до середньовічних записів про місячні затемнення. Навіть якщо їхні автори вказували дату неточно, її завжди можна вирахувати, виходячи з сучасних астрономічних спостережень.
Загалом дослідники проаналізували 180 європейських, 10 близькосхідних і 199 східноазійських документів. Деякі з них були написані мовами, які зараз не використовуються. У них містилися відомості про 51, 7 та 61 затемнення відповідно.
Найбільш інформативними при цьому виявилися саме християнські записи. Можливо, це пов’язано з тим, що у цій релігії зміна кольору Місяця часто пов’язується з настанням Апокаліпсису. Хай там як, дослідникам вдалося встановити колір Місяця у 36 випадках затемнення.
Місячні затемнення та клімат у середньовіччі
Вивчаючи колір та яскравість повних місячних затемнень у стародавніх текстах, дослідники змогли оцінити силу впливу вулканічних вивержень на стратосферу, а отже, й на глобальний клімат. Висновки дослідницької групи показали, що вони можуть оцінити рік і в деяких випадках навіть місяць виверження вулкана.
Вчені порівняли ці історичні висновки із сучасними дослідженнями проміжку часу між виверженнями та їхнім впливом на атмосферу і клімат. Вони пов’язали п’ять темних і два червонуватих місячних затемнення з великими виверженнями у період високого середньовіччя. Темні місячні затемнення можна було спостерігати протягом трьох — двадцяти місяців після виверження.
Потім дослідники порівняли ці оцінки з даними про кільця дерев у Північній півкулі, де надзвичайно холодне літо пов’язане зі зменшенням утворення деревини. Вони виявили, що п’ять із цих вивержень у 1110, 1172, 1229, 1258 та 1276 роках нашої ери мали сильний вплив на клімат, тоді як решта, здавалося, мали менший ефект.
Загалом дослідники відзначають, що нова методика не є бездоганною. Але завдяки їй вони все ж змогли набагато більше дізнатися про те, як вулкани впливали на зміни клімату в минулому. Можливо, у майбутньому вчені таки зможуть встановити, що ж спричинило Малий льодовиковий період.
За матеріалами www.space.com.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
