Чи може яйцеподібна споруда Hab-1 стати майбутнім домом для індійських астронавтів у космосі? Вона є першою в історії аналоговою місією Індійської організації космічних досліджень (Isro), що імітує космічні умови для підготовки до реальних місій. Нещодавно Hab-1 завершила тритижневе тестування в гірському штаті Ладакх.
Hab-1 була розроблена архітекторкою Аастою Кача-Джала з компанії Aaka. Проєкт допомагає виявити та розв’язати можливі проблеми астронавтів та обладнання. Споруда виконана з космічного тефлону й ізольована пінопластом, обладнана спальним місцем, висувним робочим столом, місцем для зберігання, мінікухнею та туалетом. Астронавт прожив тут три тижні.
«Hab-1 враховує обмежений простір і ресурси на Місяці чи Марсі, — пояснює Кача-Джала. — Ми розробили сухий туалет, систему утилізації відходів і забезпечили комфортне середовище без неприємних запахів». Зараз ведуться перемовини з Isro про будівництво першого в Індії моделювального космічного комплексу в Ладакху.
Космічні плани Індії
Ці випробування проводяться на тлі підготовки місії Gaganyaan, що має відправити трьох астронавтів на низьку навколоземну орбіту на три дні. Запуск місії планується наступного року. До 2035-го Індія планує створити власну космічну станцію, а до 2040-го — відправити людину на Місяць.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товару
Індія також прагне до незалежності у підготовці астронавтів. Як зазначає професор Субрат Шарма з Ладакхського університету, власні симуляції дозволять уникнути залежності від інших космічних агенцій, таких як NASA. Ладакх був обраний через схожість його безплідного, скелястого ландшафту з рельєфом Марса та Місяця.
Зразки ґрунту, зібрані під час місії, досліджують для визначення можливостей використання місцевих матеріалів у будівництві космічних баз. Високогірний регіон Ладакху має екстремальні умови: температура змінюється від +20°C до -18°C за добу. Хоча ці показники не порівнянні з умовами Марса чи Місяця, випробування допомагають зрозуміти, як людина може витримати такі середовища.
Труднощі виживання в симуляції
Один з учасників симуляції, 24-річний астронавт, поділився досвідом: «Перші дні були чудовими, але потім повторюваність дій почала мене дратувати, впливаючи на продуктивність і сон». Його стан постійно моніторили за допомогою біометричних пристроїв, аналізів крові та слини. За словами вчених, психологічні фактори є критично важливими для успішності космічних місій.
Симуляційні місії, як очікується, відіграватимуть ключову роль у майбутніх дослідженнях та підготовці до колонізації інших планет. NASA, ESA, Китай та інші країни активно працюють у цьому напрямку. Наприклад, у липні 2024 року четверо добровольців провели рік у симуляторі проживання на Марсі, а NASA планує будувати місячні бази з місцевих матеріалів за допомогою 3D-друку.
Індія прагне не відставати. Дані з Ладакху допоможуть розробити медичні технології та зрозуміти, як людське тіло функціонуватиме в умовах браку кисню на Марсі. Як підсумував професор Шарма, ці експерименти є важливим кроком на шляху до освоєння космосу.
Раніше ми повідомляли про те, що українець Сергій Якимов візьме участь в експерименті з імітації польоту на Марс.
За матеріалами BBC
