Дослідники з Бристольського університету та NASA виявили, що атмосфера Титана — найбільшого супутника Сатурна — поводиться не так, як вчені припускали десятиліттями. Замість синхронного обертання з поверхнею вона коливається, наче гіроскоп, підкоряючись сезонним ритмам, які тривають майже 30 земних років!
Титан — унікальний світ у Сонячній системі. Це єдиний супутник із щільною атмосферою, яка нагадує земну на ранньому етапі еволюції та складається переважно з азоту та метану. Проте новий аналіз даних місії Cassini-Huygens показав: його повітряна оболонка не просто обертається, а рухається незалежно від поверхні. За допомогою архівних інфрачервоних спостережень спектрометра CIRS науковці виявили, що температурне поле атмосфери зміщується відносно полюсів.
«Це схоже на те, як гіроскоп стабілізується у просторі, попри зовнішні впливи», — пояснює авторка дослідження докторка Люсі Райт.
Загадка стабільності довгих сезонів
Сезони на Титані змінюються вкрай повільно. Тому один рік на Титані триває майже 30 земних. Причому зміна пір року впливає на коливання атмосфери. Найдивовижніше те, що напрямок нахилу атмосфери залишається постійним відносно космосу — його не змінюють ні гравітація Сонця, ні Сатурна.
«Це нова загадка. Ми думали, що зовнішні сили впливатимуть на орієнтацію, але все інакше», — додає професор Нік Тінбі.
Науковці припускають, що колись давно атмосферу збила з осі невідома катастрофічна подія, і тепер вона, як розгойдана сильною кінетичною енергією дзиґа, повільно стабілізується.
Місія Dragonfly
Це відкриття критично важливе для майбутньої місії NASA Dragonfly — дрона-гелікоптера, який має досліджувати Титан у середині наступного десятиліття. Його спуск через атмосферу потребує точних розрахунків: місцеві вітри рухаються у 20 разів швидше за обертання супутника!
«Коливання атмосфери впливають на траєкторію апарата. Тепер ми врахуємо ці дані, щоб точно спрогнозувати місце приземлення», — коментує доктор Конор Ніксон із NASA.
Архіви «Кассіні» продовжують відкривати таємниці через роки після завершення місії. А дослідження Титана не лише розширює знання про Сонячну систему, але й дає підказки для розуміння фізики атмосфер Землі та інших планет. «Це нагадує: природа завжди знає, як нас здивувати», — підсумовує Люсі Райт.
Раніше ми повідомляли про те, як Титан має метанову кору завтовшки 10 км.
За матеріалами sci.news
