Hubble зазнімкував галактику з активним ядром

На представленому знімку, зробленому телескопом Hubble, можна побачити величезний «вир» із газу, пилу та зір, відомий астрономам під позначенням ESO 021-G004. Він являє собою спіральну галактику, розташовану на відстані 130 млн світлових років від Чумацького Шляху в сузір’ї Хамелеона.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше
Галактика ESO 021-G004 (фото Hubble). Джерело: ESA/Hubble & NASA, D. Rosario et al.

ESO 021-G004 класифікується як галактика з активним ядром. Її центральний регіон випускає велику кількість випромінювання в широкому спектрі електромагнітного діапазону. Навіть на знімку можна побачити, що ядро цієї зоряної системи помітно відрізняється від інших її частин своєю підвищеною яскравістю.

Як і у більшості великих галактик, у центрі ESO 021-G004 знаходиться надмасивна чорна діра. На цей момент вона активно поглинає навколишню матерію, яка утворила характерний акреційний диск. Стиснення речовини, а також виділення тепла, в результаті тертя шарів, що обертаються з різною швидкістю, призводить до розігріву цього диска та виділення великої кількості енергії у формі електромагнітного випромінювання. Галактичне ядро залишатиметься активним доти, доки чорна діра повністю не поглине акреційний диск.

За матеріалами https://www.spacetelescope.org

Новини інших медіа
Українців запрошують до участі у міжнародному хакатоні від NASA
Нобелівську премію з хімії присудили за гомохіральність
Науковці дослідили унікальний залишок наднової 1181 року
Життя після смерті: біля згаслої зорі народилася екзопланета
Слід космічної інфляції після Великого вибуху шукають точніше завдяки квазарам
Європейська ракета MAPHEUS®-17 здійснила суборбітальний політ зі шведського космодрому
Астрономи нарешті розгадали трикутний сигнал у даних Паломарської обсерваторії
Нобелівську премію з фізики присудили за відкриття нейтрино високих енергій астрофізичного походження
Первинні чорні діри можуть існувати у п’ятивимірному просторі
Звинувачений у масштабному вимиранні метеорит «помолодшав» на 100 млн років