Червона та безплідна пустеля Марса колись була світом води. Нове дослідження, проведене європейськими науковцями, надало вагомі докази існування в минулому величезного океану, що простягався по всій північній півкулі планети. На основі супутникових даних вдалося визначити його приблизний рівень моря та розміри.
Група геологів із Бернського університету (Швейцарія) та їхні італійські колеги уважно вивчили знімки марсіанського каньйону Coprates Chasma, частини гігантської системи Valles Marineris. На схилах вони виявили характерні віялоподібні структури — дельти, ідентичні тим, що формуються на Землі при впадінні річки у стоячу воду океану або моря.
«Структури, які ми ідентифікували, явно є гирлом річки перед впаданням в океан», — пояснює геоморфолог Фріц Шлунеггер. Ці давні дельти розташовані на однаковій висоті — близько 3700 м нижче загального рівня поверхні Марса. Ця уявна берегова лінія окреслює контури древнього водного басейну, об’єм якого можна порівняти із земним Північним Льодовитим океаном.
Нова хронологія та надії на життя
Відповідно до дослідження, опублікованого в журналі npj Space Exploration, ці дельти сформувалися близько 3 млрд років тому. Це на кілька сотень мільйонів років пізніше, ніж вважалося раніше. Таким чином «волога ера» в геологічному часі Марса має бути трохи зміщена.
Вода робить планету потенційно придатною для життя в минулому. Оскільки на Землі життя виникло дуже рано, існує ймовірність, що марсіанський океан також міг стати притулком для древніх мікроорганізмів. Саме тому нововизначені берегові лінії, де осідали річкові відкладення, вчені вважають одними з найперспективніших місць для пошуку слідів минулого життя у майбутніх місіях. Марс все ще може тримати свою найбільшу таємницю, поховану біля берегів зниклого моря.
Раніше ми повідомляли про те, як величезний супутник створював припливи в озерах на Марсі.
За матеріалами Science Alert
