«Проблема трьох тіл» — це новий фантастичний серіал, прем’єра якого відбулася на Netflix у березні. Сюжет у ньому розгортається навколо контакту людства з позаземною цивілізацією. Він є екранізацією однойменний роману китайського письменника Лю Цисіня, однак у ньому присутній ряд відмінностей від книги.
Що відбувається у серіалі «Проблема трьох тіл»
21 березня 2024 року на Netflix вийшов науково-фантастичний серіал «Проблема трьох тіл». Він є екранізацією циклу книг китайського письменника Лю Цисіня «Пам’ять про минуле Землі», точніше, переважно першої з них, назва якої збігається з назвою серіалу. Протягом восьми серій події відбуваються у двох часових проміжках: в Китаї 60-80-х років XX століття та в сучасному світі.
Головною героїнею «китайської» частини є молода вчена-фізик Є Веньцзе. Її батька, відомого науковця, вбивають під час «культурної революції», а сама вона опиняється на примусових роботах з вирубки лісу. Невдовзі її переводять працювати на базу «Червоний берег» — місце розташування велетенської антени, на якій проводять дивні експерименти.
Невдовзі Є Веньцзе дізнається, що розробка нової зброї — зовсім не головна мета існування «Червоного берега». Насправді тут намагаються встановити контакт з інопланетянами. За кілька років фізикині це вдається, і вона, під впливом гіркого досвіду, запрошує позаземну цивілізацію прийти й урятувати людство від себе самого.
Друга часова лінія розгортається навколо групи друзів — колишніх або чинних фізиків, що живуть у сучасній Великобританії. У світі діються дивні речі: гинуть науковці, зорі на небі в якийсь момент починають блимати, а колишній полісмен Кларенс Ші, який зараз працює на надурядову організацію, проводить розслідування того, що відбувається.
Далі в центрі уваги з’являється дивовижна віртуальна гра, взяти участь у якій можна, одягнувши шолом невідомого походження. Суть гри полягає в розгадуванні принципів функціонування дивного світу, де ери Порядку, під час яких Сонце на небі поводиться як зазвичай, змінюються ерами Хаосу, під час воно сходить і заходить, як йому заманеться.
За деякий час виявляється, що за всім цим стоять представники іншої цивілізації та їхні прибічники на Землі. Є тут і постаріла Є Веньцзе, проте її роль в усьому цьому остаточно з’ясовується ближче до кінця серіалу.
Чому варто дивитися серіал
«Проблема трьох тіл» — знаковий» серіал. При всіх його мінусах, це наукова фантастика, що підіймає питання, які зазвичай лишаються поза увагою авторів інших творів. Інопланетяни тут дійсно розумні та нешаблонні. Вони летять сюди не тому, що просто хочуть нас з’їсти. У них свої цілком раціональні причини й відвідувати нашу планету, і ставитися до нас певним чином.
Також, на відміну від багатьох інших фантастичних творів, їм протистоїть не якийсь школяр або випадкова людина, а серйозні й навіть цинічні урядові організації та вчені. Завдяки цьому події переростають у справді цікавий конфлікт, а не у підлітковий міський фентезі.
Нарешті, тут є фізики, вчені, які серйозно ставляться до своєї роботи та наукового принципу пізнання світу. Ми їх бачимо живими людьми зі своїми проблемами, які тісно переплетені з галуззю видобування знань. І вони використовують свої знання для того, щоб розгадати загадки навколо.
Ще серіал дійсно красиво та якісно знятий. Спецефекти дозволяють показати навіть найнеймовірніші події, що відбуваються з героями. Дія не «провисає», на екрані весь час щось відбувається, за чим достатньо цікаво спостерігати.
Що не так з екранізацією
При всьому тому екранізацію творів Лю Цисіня навряд чи можна вважати вдалою. Першоджерело насамперед було науковим детективом. Читачеві та героям надавали деякі факти, й вони за допомогою наукових знань і логіки мали зрозуміти, що ж відбувається. А для тих, хто зовсім не фізик і не астроном, герої книги популярно пояснювали, що до чого.
Автори серіалу навіть викинули ключову сцену, яка дозволяє зрозуміти, в чому ж насправді проблема. На початку книги герої грають у більярд, демонструючи, що якщо кулі, киї та сукно однакові, ті ж самі удари призводитимуть до близьких наслідків незалежно від того, де стіл стоїть. Бо закони фізики працюють усюди однаково.
Тож учені будують все складніші й дорожчі більярдні столи, що називаються «прискорювачами частинок», аби зазирати все глибше і глибше всередину речовини. Аж раптом їхні «більярдні столи» почали показувати повну маячню. Фізика померла, і до цього факту прив’язана решта подій книги.
У серіалі момент із прискорювачами є, але він лишається непоясненим. Тому там учені вчиняють самогубство не через неможливість далі пізнавати світ, а через те, що бачать цифри. Якщо вам цей момент здався непереконливим і ви так і не зрозуміли, чим же загрожував їм кінець відліку, то знайте, що важливість цих цифр — вигадка авторів серіалу. Бо в книзі відлік хоч і був, але там чітко вказано, що він є просто лякалкою для слабкодухих.
Схожа історія і з миготінням зір. У книзі це був міні-квест, оскільки там ішлося не про видиме світло астрономічних об’єктів, а про мікрохвильове реліктове випромінювання, і для спостереження за ним треба було знайти відповідну обсерваторію. Однак творці серіалу вирішили з цим не заморочуватися, тому інопланетяни-санті в серіалі виглядають відчутно всемогутнішими, ніж вони є у книзі.
Сильно скороченою є й уся арка з віртуальною грою. У книзі вона була досить звичною, просто створеною для цілком звичайних у наш час шоломів віртуальної реальності. А захоплювала саме науковим детективом, який читач більшу частину книги крок за кроком розгадував із героями. От ви, наприклад, здогадаєтеся, чому одна яскрава зоря в небі — знак того, що все і далі буде погано, дві — що все буде добре, а три — що настане крижаний кінець світу?
Тож цілком логічним було те, що в цю гру кинулися грати насамперед учені, які несподівано лишилися без роботи. Бо вона, по суті, була її замінником, вимагаючи аналізувати дані й будувати на їх основі теорії.
Однак у серіалі сильно порізали наукову складову, тому замість вищеописаного глядачі будуть милуватися шоломом, зробленим за позаземними технологіями, співчувати маленькій дівчинці, що раз у раз гине, та слухати висновки героїв, незрозуміло звідки взяті.
Знову ж, якщо ви при перегляді так і не зрозуміли, хто ті шоломи виготовляє, знайте, що це — чергова вигадка авторів серіалу, яку вони не продумали до кінця. У книзі інопланетяни жодних технологій своїм прибічникам на Землі не передають, бо цілком логічним чином їм просто не довіряють.
Найбільш спірним моментом серіалу є повна зміна головних героїв. З одного боку це вдалий вибір, що дозволяє їм краще співпереживати. В оригіналі усі вони були китайцями, які власне як люди були недорозкриті.
Однак творці серіалу явно перестаралися. Бо у Лю Цисіня вчені все ж переважно говорять про наукові проблеми, а у Netflix — про власні переживання й особисті стосунки. Якщо вас при перегляді ближче до кінця вся ця мелодрама почала бісити, то знайте, що більшу її частину вигадали приблизно у той же спосіб, що і смертоносність відліку та інопланетний шолом.
Річ у тім, що після того, як автори повикидали з сюжету всі наукові загадки, він став занадто коротким для 8 серій. Тому його розбавили сюжетними арками, які насправді присутні лише у продовженнях, та мелодрамою.
Проблема трьох тіл
Жертвою невдалої екранізації став навіть сенс назви. У серіалі вчена Джин Чен просто проголошує, що все, що відбувається у грі, є наслідком того, що планета знаходиться у потрійній зоряній системі, й дає максимально стисле пояснення: ери Порядку — це коли вона перебуває на орбіті навколо одного зі світил, а ери Хаосу — це коли вона мандрує між ними.
При цьому виникає враження, начебто назва серіалу пов’язана саме з тим, що до нас із сусідньої трисолярної системи летить флот завойовників. Але насправді це назва наукової проблеми, котра займає важливе місце в книзі, але яку в серіалі взагалі не згадали, бо вона є продовженням розповіді про те, як функціонує наука, а її з серіалу викинули.
У книзі достатньо популярно розповідається, що наступним етапом пізнання Всесвіту після аналізу спостережень є складання рівнянь, які дозволяють передбачити наперед поведінку того явища, яке спостерігається. Однак якщо система складається з трьох близьких і більш-менш однакових за розміром тіл, то нормальних рівнянь для більшості випадків скласти неможливо.
Можна лише застосувати сумування неймовірно великої кількості коефіцієнтів, кожен із яких треба обраховувати окремо. Виключно людськими силами це неможливо, й навіть сучасні комп’ютери допомагають досить обмежено. І саме для здійснення цих розрахунків цивілізацією, якій ери Хаосу та катастрофи не дають дорости до електроніки, доводиться будувати комп’ютер із людей. У серіалі ця сцена хоч і вражає, але загалом лишається не до кінця зрозумілою.
Софони
Ще один елемент, який у творінні Netflix лишається малозрозумілим, але у книзі постає цікавою і достатньо добре поясненою ідеєю — софони. У серіалі на пояснення принципів їх функціонування відведено хвилин п’ять, тому їхню суть можна зрозуміти, тільки якщо заздалегідь щось про цю тему знати й слухати дуже уважно.
У Лю Цисіня докладні пояснення та принципи роботи показані в арці, де з погляду трисолятіан, чи то санті, показуються події після того, як Є Ваньцзе з ними зв’язалася. В основі софонів лежить ідея про те, що насправді наш простір має не три, а 10 просторових вимірів, просто більшість із них компактифіковані до величин, які ми не можемо виміряти. Це — цілком наукова та достатньо популярна в колах фізиків ідея.
Будь-який об’єкт — наприклад, протон — може насправді існувати в цих вимірах і бути при цьому набагато більшого розміру, ніж здається. Тут можна вдатися до аналогії з аркушем дуже тонкого паперу, який скатали в кульку. Тільки у випадку з протоном ідеться про підвищення розмірності не на одиницю, а на 7. Тож у розгорнутому в площину вигляді частинка має розмір більший за планету.
Саме на ній мешканці системи трьох сонць і надрукували суперкомп’ютер, який за допомогою квантової заплутаності пов’язали з іншим і навчилися користуватися енергією вакууму. На все це в них у книзі пішли роки, й дуже багато софонів вони створювати не можуть.
У серіалі софони виглядають майже всемогутніми, однак у книзі вони ні на що не здатні, крім як шпигувати, порушувати роботу прискорювачів і наводити різноманітні ілюзії. Але більшого від них і не очікується, бо майже єдина їхня мета — запобігти розвиткові земної науки. Основна ідея книги — чим глибше ти зможеш зрозуміти матерію, тим більшу владу над світом отримаєш. Софони — втілення наукової переваги санті, й вони використовуються для того, щоб не дати людям наздогнати інопланетян.
Бо всі хитрі військові плани значать дуже мало, якщо у супротивника є технології, які ти не можеш відрізнити від магії. Перетворенням чаклунства на технологію займається наука, але якщо цивілізацію позбавили можливості робити експерименти — весь цей механізм не працює. І люди дійсно стають лише жуками під чиїмось чоботом.
Серіал закінчується тією ж сценою, що й перша книга. При цьому автори включили в нього відразу кілька сюжетних ліній, які мають «вистрілити» у майбутніх сезонах. Якщо воно так і буде, там нам покажуть, як людство намагається вибратися з ситуації, в яку потрапило, та зіткнеться з новими проблемами.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
