2024 рік триватиме 366 днів. Такі роки називаються високосними. Проте є й альтернативний варіант назви — «переступний», який дехто вважає єдино правильним. У кожного із цих слів є власна історія й за кожним стоїть своя логіка. Це може прозвучати дивно, але по суті це вибір між Юлієм Цезарем та Різдвом в українському селі. Пропонуємо ознайомитися з цією історією та вирішити, який варіант варто обрати саме вам.
2024 рік — високосний
2024 рік, який нещодавно розпочався, буде високосним. Це означатиме, що замість 365 днів він триватиме 366. Від трьох попередніх його відрізнятиме додатковий день 29 лютого. У григоріанському календарі, яким ми користуємось у повсякденному житті, це стандартний спосіб узгодити систему відліку часу з астрономічними даними. Річ у тім, що період обертання Землі навколо Сонця в реальності майже на шість годин довший, ніж 365 діб. За чотири роки набігає «зайва» доба, яку «додають» до найкоротшого місяця — лютого.
Проте на початку 2024 року в українських соцмережах поширилася інформація про те, що правильно називати такий рік «переступним». Насправді обидві назви — й ще принаймні одна незгадана — так чи інакше використовувалися в Україні й раніше, хоча домінував варіант «високосний».
Високосний рік і Юлій Цезар
Поняття «високосний рік» григоріанський календар успадкував від свого попередника — юліанського. Останній з’явився у Стародавньому Римі в результаті реформи Юлія Цезаря, від якого й отримав свою назву. До того часу мешканці Римської Імперії користувалися дуже неточним місячно-сонячним календарем, що складався з 12 місяців, кожен із яких ділився на три частини — календи, нони та іди, причому кожен з цих відрізків часу починався з дня, який так і називався. Відповідали ці дні настанню певних фаз Місяця.
Загальна тривалість 12 «місячних» місяців була приблизно на 10 днів меншою, ніж повна зміна пір року, тому раз на кілька років для коригування різниці вставляли цілий місяць. Цезар вирішив покінчити з цією системою. Він зберіг і назви місяців, і календи з ідами, але встановив більш-менш одноманітну тривалість кожного місяця так, щоб разом вони складали 365 днів.
Лишалося раз на 4 роки додавати день, аби компенсувати ті 6 годин, на які реальний рік відрізняється від календарного. Цезар вирішив із цією метою додавати ще один 24-й день у лютому.
Таке рішення може видатися нам дивним, проте на той момент воно мало свою логіку. Рік у Римській Імперії починався з березня, точніше — з дня березневих календ (до речі, слово «календар» утворене саме від них). У часи місячно-сонячного календаря це була перша чверть першого весняного місячного циклу (коли Сонце освітлювало весь правий бік нашого супутника).
З реформою Цезаря цей сенс був втрачений, однак римляни лічили дні не так, як ми. Суцільна нумерація чисел у місяці не використовувалася — замість цього рахували, який це день до наступної календи, нони чи іди місяця. Таким чином, 24-й день лютого у римлян звався шостим днем до березневих календ. Насправді він був п’ятим, але в результаті попередньої календарної реформи вони трохи заплуталися.
Хай там як, але це був останній відлік перед новим роком, і логічно було поставити додатковий день саме на його початок, щоб він вносив мінімальну плутанину. Термін bis sextus, тобто буквально «друге шосте» для позначення як дня, так і року був не лише коректним, а й зрозумілим усім, хто цим календарем користувався.
Саме bis sextus із часом і перетворилося на «високосний». Свій початковий сенс це слово достатньо швидко втратило, адже від використання ід і календ відмовилися, перейшовши на суцільну нумерацію днів. Проте ще багато століть рік розпочинався 1 березня, а додатковий день, відповідно, перекочував на 29 лютого — тоді це був останній день року.
Що «переступає» переступний рік
1 січня настання Нового року в Європі почали святкувати лише у XVI–XVII століттях, а в Україні взагалі з 1700-го. Проте більшість тодішніх мешканців нашої держави, мабуть, не дуже звернула на це увагу. І це тісно пов’язане з тим, звідки походить слово «переступний» для позначення року з додатковим днем.
Річ у тім, що за точним «номером» числа та місяця слідкували переважно освічені священнослужителі, які займалися питаннями календаря. Для селян-християн важливіше було знати, який сьогодні день тижня та коли буде наступне християнське свято.
І тут починається магія математики. 52 семиденних тижні — це 364 дні. На один менше, ніж у «звичайному» році. Це означає, що кожного наступного року якесь визначне свято — наприклад, Різдво — зсувається вперед на один день тижня відносно попереднього. І людині, яка слідкує за цими циклами, такий зсув достатньо легко відстежити.
Проте рік із 29 лютого довший за 52 тижні не на один, а на два дні. В результаті цього виникає ефект, коли після того, як настав цей день, усі свята, прив’язані до конкретної дати (тобто не до фіксованих днів тижня) ніби «перестрибують» через день.
Для прикладу, 2021 року Різдво 25 грудня відзначалось у суботу, 2022-го — в неділю, 2023-го — в понеділок. Проте 2024-го його святкуватимуть у середу, бо рік буде переступним і вівторок воно ніби «переступить» чи «перестрибне».
Проте й тут потрібно констатувати певну неточність. «Переступним» повною мірою можна було б назвати рік, який розпочинався б 1 березня, що настало після 29 лютого. Саме в ньому «стрибали» б абсолютно всі свята. А оскільки у нас він розпочинається 1 січня, це роблять не всі — свята, що відзначаються до 29 лютого (включно з Водохрещем), зсунулися лише на один день тижня відносно минулого року. «Стрибати» вони будуть тільки в наступному, 2025-му.
Який варіант правильний з точки зору астрономії?
Питаннями того, які слова краще вживати для позначення певних явищ, астрономія не переймається. Цим займаються філологи, що вивчають мову в середовищі її носіїв. Можна лише констатувати, що слово «високосний» у своїй структурі жодної корисної для людини інформації не містить, бо від святкування березневих календ навіть римляни відмовилися дуже давно.
Слово «переступний» ніби й несе певну актуальну інформацію, але тільки в тому випадку, якщо для вас важливо, на який день тижня припадає якесь свято, причому ви ще маєте пам’ятати, в який день це було минулого разу, і знаєте, що відраховувати рік треба з 1 березня.
З практичної точки зору буквальне значення обох термінів лишається для більшості людей незрозумілим. Головний факт того, що у певному році присутній додатковий день, вони явним способом не відображають.
На думку автора статті, якщо вже змінювати на щось слово «високосний», то на третій варіант, який подекуди використовувався українським народом — «касіянів рік». Принаймні він чітко вказує на присутність «Касіянова дня» — того самого 29 лютого, що буває раз на 4 роки.
Якщо ж спробувати виходити з чисто астрономічної точки зору, варто звернути увагу на функцію, яку ці роки відіграють у відліку часу. Тоді найкращим варіантом мав би бути «коригувальний» або «узгоджувальний» рік. Однак вживання тих чи інших назв визначається тим, наскільки вони звичні людям, а не абстрактною логікою, на якій би науці вона не базувалася.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
