Дослідники NASA планують з’ясувати причину існування двох типів полярних сяйв. Цілком можливо, що вони мають різний механізм утворення. Для того, аби з’ясувати це, з бази на Алясці буде здійснено запуски двох ракет.

Типи полярних сяйв
Чи знаєте ви, що існує мінімум два типи полярних сяйв, які достатньо сильно відрізняються від рівномірного світіння, яке інколи виникає навіть у достатньо далеких від полюсів регіонах. Один тип пульсує: зміна яскравості відбувається до кількох разів на секунду. Інший — мерехтить із періодичністю принаймні 15 спалахів на секунду.
Фізики з Центру космічних польотів імені Годдарда NASA чудово це знають і вже почали програму дослідження цього явища за допомогою ракет. Вона має назву GIRAFF (Ground Imaging to Rocket research of Auroral Fast Features) і стартувала у другій половині січня 2025 року. Запуски будуть відбуватися з бази Фербенкс на Алясці.
Загалом пропонується здійснити два запуски ракет, які мають досягнути верхніх шарів атмосфери й буквально пролетіти крізь полярне сяйво. Кожну з них використають для вивчення явища певного типу.
Окремо буде здійснений ще один запуск у межах іншої програми, яка вивчатиме так звані чорні полярні сяйва. Цей тип виявили кілька років тому, і тепер головна проблема вчених — не переплутати їх з ділянками, де світіння просто немає.
Що і як досліджувати в полярному сяйві
Головне питання, яке дослідники хочуть вирішити щодо різних типів полярних сяйв, — механізм їхнього виникнення. Тобто всім зрозуміло, що в будь-якому разі ці явища являють собою світіння молекул газу, які були збуджені потраплянням електронів. Проте є підозра, що в кожному випадку це електрони з різними енергіями, які поглинаються трохи інакше.
Власне, саме тому головне, що досліджуватимуть ракети, — це саме популяції електронів під полярним сяйвом. Звучить просто, але насправді реалізувати це — те ще завдання. Річ у тім, що це явище весь час рухається відносно Землі, тож швидкість та напрямок його пересування вгадати важко.
Звичайно, дослідники будуть весь час відстежувати небо камерами. Однак навіть на Алясці сяйва потрібного типу виникають не щодня. А ракета — річ недешева, має бути готова до старту постійно, й у верхні шари атмосфери підійматиметься хвилин п’ять. Тож завжди є шанс не потрапити в ціль.
За матеріалами phys.org