Тривалий час науковці вважали, що кора Марса має дуже просту структуру, оскільки на ньому ніколи не було руху тектонічних плит, а значить, і її оновлення за рахунок рідкої магми не відбувалося. Однак тепер дослідники кажуть, що планета дуже довго мала, а можливо, і має зараз розвинену систему магмових резервуарів, і це впливає на будову кори.
Кора Марса та його внутрішня будова
Науковці з Оксфордського університету опублікували в Nature Astronomy статтю, в якій стверджують, що насправді глибини Марса можуть бути значно живішими, ніж вважалося раніше. Або ж резервуари з рідкою магмою були присутні там достатньо довго.
Марс взагалі вважається геологічно мертвою планетою. На відміну від Землі, його кора не тільки не складається з окремих тектонічних плит, але й ніколи не була розділена на окремі блоки. Тому вулканічна діяльнісь, хоча і була присутня на цій планеті, принаймні протягом першого мільярда років її існування, сильно відрізнялася від того, що відбувалося у нас.
Зокрема Марс ніколи не знав оновлення кори шляхом розплавлення старих ділянок у зонах субдукції й утворення нових на серединно-океанічних хребтах, яке весь час відбувається на Землі. Через це науковці вважали, що кора планети має дуже просту будову, ту саму, що вона отримала, вперше утворившись із первинного розплаву.
Резервуари магми
І ось тепер вчені, посилаючись на дані апарата NASA InSight, який працював на поверхні Червоної планети з 2018 року показали нові цікаві речі. Зокрема, йдеться про зміну характеру кори Марса на глибині близько 24 км. Її встановили, аналізуючи те, як крізь товщу планети проходили коливання, які фіксував сейсмометр апарата.
Вчені пояснюють це тим, що над відміткою у 24 км розташовуються звичайні за хімічним складом породи (мафічні), а нижче — каміння з підвищеним вмістом заліза та марганцю і зниженим — кремнію (так звані «ультрамафічні»). Це дуже схоже на те, що ми маємо на Землі, але як така структура кори могла утворитися, якщо на Марсі ніколи не було руху літосферних плит.
Автори статті кажуть, що для цього достатньо, щоб поруч із корою були великі резервуари рідкої магми. Принаймні так це відбувається на Землі під вулканічними дугами. Хоча на Марсі мова йде, скоріш за все, про великі підземні резервуари тепла, а не океану рідкої магми. Це може бути розріджена, неоднорідна зона з малим відсотком розплаву. І це могло б багато чого пояснити на Марсі, але при цьом викликає нові, значно масштабніші дискусії.
Зроблений висновок повертає вчених до питання про те, коли на Марсі зникла рідка магма. Можливо, вона лишалася в його глибинах ще кілька сотень мільйонів років тому. Можливо — вона і досі там, і це означатиме, що планета дійсно не зовсім мертва.
За матеріалами phys.org
