29 грудня з космодрому Куру у Французькій Гвіані була пущена ракета «Союз-СТ-А». Вона успішно вивела на орбіту французький розвідувальний супутник CSO-2. Цей пуск став останнім космічним стартом у 2020 році.
Загалом минулого року було здійснено 114 орбітальних пусків. Це більше, ніж у 2019 та 2017 роках (відповідно 102 та 91 пуск), і стільки ж, скільки у 2018 році. Перше місце дісталося американським носіям — на них припало 44 місії (з урахуванням пусків малого носія Electron із новозеландського космодрому Махія). Безперечним лідером стала ракета Falcon 9, яка успішно стартувала рівно 25 разів. В результаті 2020-й став найпліднішим роком в історії компанії SpaceX. Така висока активність багато в чому пояснюється процесом розгортання системи супутникового інтернету Starlink (у ньому брали участь 14 із 25 місій Falcon 9).
2020 рік став рекордним і для американо-новозеландської компанії Rocket Lab. Вона здійснила 7 пусків. А ось альянс ULA, що колись домінував на американському пусковому ринку, задовольнявся лише 6 стартами.
Друге місце посіла КНР із 39 пусками, що стало повторенням національного рекорду, встановленого 2018 року. Піднебесна займалася доставлянням у космос великого спектра різних вантажів — від розвідувальних апаратів до наукових супутників і міжпланетних зондів.
Замкнула трійку Російська Федерація із 17 пусками (з урахуванням двох «Союзів», що стартували з космодрому Куру). Це найгірший показник у поточному столітті. Але при цьому 2020 рік став другим поспіль безаварійним роком для «Роскосмосу». На Євросоюз довелося 5 стартів, на Японію – 4, Індію та Іран – по 2, Ізраїль – 1.
Однією з відмінних рис 2020 року стала досить велика кількість аварій. Лише 104 зі 114 місій виконали поставлені завдання. Щоправда, варто відзначити, що значна частина пускових невдач припала на дебютні польоти нових ракет. Сюди можна зарахувати такі події:
- Обидві спроби пуску малого носія Rocket 3;
- Першу спробу пуску малого носія LauncherOne;
- Дебютні старти нової модифікації китайських ракет «Чанчжен-7А» та «Куайчжоу-11».
Також не дісталися орбіти ракети «Чанчжен-3B/E», «Куайчжоу-1A», Electron, «Сімург» та Vega-C. Останню невдачу, мабуть, можна назвати найприкрішою. Цей носій нещодавно відновив польоти після аварії, що трапилася у 2019 році. На жаль, вже друга місія знову завершилася втратою корисного навантаження — але не через технічні вади самого носія, а через помилку при підключенні кабелів.
