27 грудня з космодрому Плесецьк відбувся третій з 2014 року випробувальний пуск російської важкої ракети «Ангара-А5». На її борту — макет супутника, який мав бути виведений на геостаціонарну орбіту.
Спочатку пуск ракети проходив у штатному режимі. Макет супутника разом із розгінним блоком «Персей» був виведений на низьку навколоземну орбіту. Після цього «Персей» мав увімкнути чотири двигуни. Маневри дозволили б вивести вантаж на цільову геостаціонарну орбіту.
Однак цього не сталося. За даними журналіста Анатолія Зака, який посилається на свої джерела в російській космічній індустрії, «Персей» зумів виконати лише один із запланованих маневрів, після чого його двигун вийшов з ладу. Це підтверджують і результати розрахунків супутникових споттерів, згідно з якими зв’язка з розгінного блоку та макета вантажу залишилася на орбіті з висотою перигею 179 км та апогею 201 км.
Based on the TLEs and othre data I believe the Persei stage separated from the Angara at 1912 UTC and probably entered orbit at about 1915 UTC; the failed second burn would have been at equator crossing at 1929 UTC
— Jonathan McDowell (@planet4589) December 28, 2021
Наразі офіційні особи РФ жодним чином не прокоментували ці заяви. На сайті «Роскосмосу» пуск «Ангари-А5» назвали успішним.
Варто також сказати, що схожа ситуація виникла під час старту ракети «Протон-М», що відбувся 13 грудня. За даними супутникових споттерів, під час цієї місії сталося передчасне вимкнення розгінного блоку «Бриз-М», через що корисне навантаження (два комунікаційні апарати «Експрес») опинилося на нерозрахунковій орбіті. За офіційною версією, пуск стався без будь-яких збоїв.