Група супроводу місії телескопа Hubble опублікувала нове зображення. Воно демонструє галактику IC 758, яка зберігає «вибуховий» секрет.
IC 758 розташована на відстані 60 млн світлових років від Землі у напрямку до сузір’я Великої Ведмедиці. Як і наш Чумацький Шлях, вона класифікується як спіральна галактика з перемичкою. Знімок Hubble демонструє її м’які спіральні рукави, які згинаються навколо туманного центру. Він є джерелом потужного випромінювання в усіх діапазонах електромагнітного спектра, що вказує на наявність у ньому активної надмасивної чорної діри.
Але це далеко не єдиний секрет IC 758. Хоч на фото вона і виглядає безтурботно, це не так. У 1999 році астрономи помітили в ній потужний вибух. Його джерелом стала наднова, що отримала позначення SN 1999bg.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Місяць, Сонце та Юпітер & Сатурн
До товаруSN 1999bg утворилася внаслідок смерті зорі, чия маса набагато перевершувала сонячну. Коли такі світила вичерпують запаси водневого «палива», в їхніх надрах ініціюються процеси стиснення ядра з подальшим синтезом важчих елементів: кисню, неону, магнію, кремнію, сірки і так далі — аж до заліза, кобальту і нікелю. Щойно синтез найважчих елементів із цього ряду вимагатиме більше енергії, ніж виділяється під час гравітаційного стиснення, відбувається колапс, що супроводжується викидом колосальної кількості енергії, який називається вибухом наднової.
Наразі вченим невідомо, наскільки масивною була зірка, що породила SN 1999bg. Дослідники сподіваються, що дані Hubble допоможуть їм знайти відповідь на це питання, а також покажуть, чи були у неї зорі-компаньйони.
Спалах наднової — це не просто загибель однієї, нехай і великої зірки. Це також потужна сила, яка може змінити навколишній простір. Наприклад, він може розсіяти і нагріти прилеглі газові хмари, перешкоджаючи формуванню нових зірок, або ж навпаки, стиснути їх, спровокувавши спалах зореутворення.
Ба більше, коли зоря-гігант колапсує, її збагачена важкими елементами речовина викидається в навколишній простір. Згодом вона входить до складу міжзоряних хмар, які дають початок новому поколінню зірок. Якби не важкі елементи, що сформувалися внаслідок смерті попередніх світил, наша Земля ніколи б не сформувалася і ми б не змогли існувати.
За матеріалами Esahubble
