Прихована катастрофа: Hubble зазнімкував галактику з надновою

Група супроводу місії телескопа Hubble опублікувала нове зображення. Воно демонструє галактику IC 758, яка зберігає «вибуховий» секрет.

Галактика IC 758. Знімок телескопа Hubble. Джерело: ESA / Hubble & NASA, C. Kilpatrick

IC 758 розташована на відстані 60 млн світлових років від Землі у напрямку до сузір’я Великої Ведмедиці. Як і наш Чумацький Шлях, вона класифікується як спіральна галактика з перемичкою. Знімок Hubble демонструє її м’які спіральні рукави, які згинаються навколо туманного центру. Він є джерелом потужного випромінювання в усіх діапазонах електромагнітного спектра, що вказує на наявність у ньому активної надмасивної чорної діри.

Але це далеко не єдиний секрет IC 758. Хоч на фото вона і виглядає безтурботно, це не так. У 1999 році астрономи помітили в ній потужний вибух. Його джерелом стала наднова, що отримала позначення SN 1999bg.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

SN 1999bg утворилася внаслідок смерті зорі, чия маса набагато перевершувала сонячну. Коли такі світила вичерпують запаси водневого «палива», в їхніх надрах ініціюються процеси стиснення ядра з подальшим синтезом важчих елементів: кисню, неону, магнію, кремнію, сірки і так далі — аж до заліза, кобальту і нікелю. Щойно синтез найважчих елементів із цього ряду вимагатиме більше енергії, ніж виділяється під час гравітаційного стиснення, відбувається колапс, що супроводжується викидом колосальної кількості енергії, який називається вибухом наднової.

Наразі вченим невідомо, наскільки масивною була зірка, що породила SN 1999bg. Дослідники сподіваються, що дані Hubble допоможуть їм знайти відповідь на це питання, а також покажуть, чи були у неї зорі-компаньйони.

Спалах наднової — це не просто загибель однієї, нехай і великої зірки. Це також потужна сила, яка може змінити навколишній простір. Наприклад, він може розсіяти і нагріти прилеглі газові хмари, перешкоджаючи формуванню нових зірок, або ж навпаки, стиснути їх, спровокувавши спалах зореутворення.

Ба більше, коли зоря-гігант колапсує, її збагачена важкими елементами речовина викидається в навколишній простір. Згодом вона входить до складу міжзоряних хмар, які дають початок новому поколінню зірок. Якби не важкі елементи, що сформувалися внаслідок смерті попередніх світил, наша Земля ніколи б не сформувалася і ми б не змогли існувати.

За матеріалами Esahubble

Новини інших медіа
У NASA назвали нову дату старту приватної місії Ax-4
Астероїд Бенну спростував існування п’ятої фундаментальної сили природи
Космічна реновація: James Webb виявив популяцію галактик, яка сформувала вигляд Всесвіту
Удар Трампа по LIGO: Всесвіт може «замовкнути» для науки назавжди
На Плутоні виявили абсолютно новий тип клімату в Сонячній системі
Космічна фреска: 800 тис. галактик на величезній панорамі від James Webb
Газ зникає з протопланетних дисків швидше за пил
Світитися, щоб вижити: як складні молекули виживають у космічних хмарах
Фізики створили «бомбу-чорну діру». Навіщо це потрібно і чи варто хвилюватися?
CubeRover от Astrobotic готовий до польоту на Місяць