Упродовж тисячоліть людство вимірювало час за Сонцем та обертанням Землі. Але коли для розвитку міжнародної торгівлі постала необхідність стандартизувати час, Королівська обсерваторія в Гринвічі створила основу для системи часових поясів. Проте цей давній зв’язок між планетою та годинниками добігає кінця.
Міжнародна спільнота метрологів готується остаточно скасувати використання «високосної секунди» — крихітного, але критично важливого коригування, яке десятиліттями утримувало у синхронії обертання нашої планети та цифрову інфраструктуру світу.
«Кульгання» планети
З 1972 року у світовий час 27 разів додавали одну секунду. Це дозволяло утримувати в гармонії дві системи: астрономічний час, вимірюваний обсерваторіями за обертанням Землі, та Всесвітній координований час (UTC), що базується на надточних коливаннях атомів цезію.
Проблема полягає в тому, що Земля — вкрай ненадійний механізм. Планета обертається нерівномірно і постійно «хитається». На це впливають гравітація Місяця, процеси в земному ядрі та перерозподіл маси води та льоду на поверхні, що лише посилюється через танення полярних шапок.
Науковці опинилися перед вибором: надалі орієнтуватися на рух небесних тіл чи довіритися стабільнішим атомним та навіть ядерним годинникам у лабораторіях.
Цифровий хаос
На відміну від високосного року, який стабільно додає день у лютому кожні чотири роки, високосну секунду вводять хаотично — про це оголошують лише за шість місяців. Для сучасних IT-систем, високочастотних фінансових торгів та мереж зв’язку настає справжній кошмар.
У 2012 році чергова коригувальна секунда викликала масштабний збій у роботі Reddit, LinkedIn та системи бронювання авіакомпанії Qantas. А під час коригування наприкінці 2016 року клієнти хмарного провайдера Cloudflare зіткнулися з масовими відмовами серверів. Провідні технологічні компанії, серед яких Meta, уже давно називають високосну секунду «головним джерелом головного болю».
Небезпека «від’ємної секунди»
Дискусія щодо скасування коригування набула особливої гостроти. Хоча в довгостроковій перспективі Земля сповільнюється, останнім часом планета, навпаки, прискорила свій оберт навколо своєї осі. Це ставить перед науковцями безпрецедентний виклик: можливо, доведеться не додавати, а віднімати одну секунду.
За оцінками Міжнародної служби обертання Землі (IERS) у Франкфурті, ймовірність появи такої «від’ємної секунди» до 2035 року досягне 30%. Процедуру віднімання секунди ніколи раніше не проводили, і оператори критичної інфраструктури до неї абсолютно не готові. Фахівці Міжнародного бюро мір і ваг (BIPM) зазначають, що витрати на підготовку систем до такого кроку порівнянні з інвестиціями у розв’язання «проблеми 2000 року» (Y2K).
Геополітика та майбутнє часу
BIPM у Версалі планують остаточно затвердити відмову від високосної секунди із набуттям чинності рішення у травні 2027 року.
Перехід на безперервний час UTC обговорювався понад 20 років. Раніше проти цього виступали Велика Британія, через культурну прив’язку до Гринвіча, та росія, чия навігаційна система GLONASS, на відміну від американської GPS та європейської Galileo, прив’язана до високосних секунд.
Проте є й скептики. Деякі науковці, як-от професор космічної геодезії Марек Зібарт з Університетського коледжу Лондона, вважають, що технічні проблеми перебільшені, а зв’язок часу з обертанням Землі має важливу природознавчу та психологічну цінність для людини.
«Високосна година» для нащадків
Нова резолюція передбачає, що атомний час поступово віддалятиметься від астрономічного. Максимально допустиму розбіжність між ними пропонують обмежити 3600 секундами (однією годиною).
За розрахунками фахівців, така різниця накопичиться лише через понад 3000 років. Тоді вже наступним поколінням доведеться вирішувати, чи запроваджувати «високосну годину». Але до того часу людські технології відліку часу можуть змінитися настільки, що наші нинішні атомні годинники здаватимуться нащадкам такими ж архаїчними, як і стародавні сонячні стели.
Раніше ми розповідали, як з’явився кишеньковий годинник.
За матеріалами CNN
