Дослідники два тижні збирали розчинену органіку біля української та чеської антарктичних станцій за допомогою пасивних пробовідбірників. У пробах шукали ліки, пестициди й промислову хімію. З усього списку виявили сліди лише двох сполук, обидві в низьких концентраціях.
Вісім пристроїв у двох точках
Пастки розмістили поблизу станції «Академік Вернадський» на острові Галіндез і біля чеської польової бази CZ*ECO Nelson на острові Нельсон. Біля кожної працювали чотири пристрої та кожен простояв у воді два тижні під час минулого антарктичного сезону.
Точки підібрали так, щоб порівняти воду вище станції й нижче за течією від неї та побачити, чи впливає станція на її склад. Два пробовідбірники ставили в прісних водоймах вище та нижче станції, ще два працювали в живлених льодовиками водах і в прибережних морських. Роботу виконали українські науковці разом із колегами з Університету Південної Богемії та Чеської антарктичної дослідної програми, як повідомляє Національний антарктичний науковий центр.
Частину пасток треба було занурювати в море. Для цього українська інженерна група зварила спеціальні металеві куби.
Чому пастка краща за пробу
Традиційний відбір води дає зріз одного моменту. Пасивний пробовідбірник натомість збирає розчинені сполуки весь час, поки стоїть у водоймі.
Завдяки накопичувальному ефекту прилад фіксує речовини в дуже низьких концентраціях, а також ті, чия кількість постійно коливається. У разовій пробі такі сполуки не побачити.
Аналіз у чеській лабораторії
Зразки перевірили методом рідинної хроматографії з мас-спектрометрією (LC-MS) на базі Південночеського дослідницького центру аквакультури та біорізноманіття гідроценозів (CENAKVA). У списку були фармацевтичні препарати, пестициди, промислові хімікати і PFAS, які називають «вічними хімікатами» через надзвичайну стійкість до розкладання.
Сполуки цієї групи раніше знаходили в снігу і морській воді навіть у віддалених районах Антарктики, куди їх приносять повітряні потоки з інших континентів. Тому чистий результат біля двох баз говорить про стан конкретних локацій, а не всього материка.
Два сліди з усього списку
Майже жодної речовини науковці не виявили. Виняток становив бензотриазол, який застосовують для захисту металів від корозії. Знайшли його лише у вигляді слідів.
У морській воді з бухти поблизу пірсу «Вернадського» на низькому рівні зафіксували DADMAC-C10. Ця амонійна сполука входить до формул поверхнево-активних речовин і дезінфекторів.
Наступний крок
Методика в антарктичних умовах спрацювала, тож наступного разу пастки можна залишати надовше. Довша експозиція підвищує шанс вловити речовини в ще менших кількостях.
Від цього залежить, чи вдасться простежити сполуки, які переносяться на великі відстані, й окремо оцінити внесок самих полярних баз. Відповідь потрібна операторам станцій, бо саме вони встановлюють правила поводження з побутовою хімією і відходами на своїх майданчиках.
