Місяць є близьким супутником Землі протягом мільярдів років. Але чи буде це сусідство вічним? Що може трапитись у майбутньому, невже Місяць може впасти на Землю?
Саме таке питання розкривають сценаристи фантастичного фільму «Падіння Місяця» від студії Lionsgate. Стрічка виходить у кінопрокат в Україні 17 лютого 2022 року. (Обережно, попереду спойлери) За сюжетом таємнича сила зсуває Місяць зі своєї орбіти і штовхає його на зіткнення із Землею. Людству загрожує неминуча катастрофа планетарного масштабу. Герої фільму відчайдушно намагаються врятувати планету. У міру розвитку сюжету вони дізнаються, що наш природний супутник виявляється не таким вже природним.
Наукова фантастика та реальність
У науковій фантастиці часто зустрічаються сюжети про те, що Місяць є штучним. Начебто його мільярди років тому побудувала давня цивілізація інопланетян. Цю ж ідею експлуатує фільм «Падіння Місяця».
Давайте уявимо, чи є в космосі об’єкт, який справді міг би зіштовхнути Місяць із його орбіти? Яка сила може змусити наш природний супутник зійти зі своєї орбіти і направити її на Землю?
Як сформувався Місяць
Місяць розташований на відстані близько 385 тисяч кілометрів від Землі. Його маса у 80 разів менше маси нашої планети. Він являє собою тверде кам’янисте тіло, позбавлене атмосфери та магнітного поля.
Місяць сформувався приблизно в той же час, що і Земля – близько 4,5 мільярда років тому. Широко поширена гіпотеза припускає, що наш супутник виник із кам’янистих уламків після масивного зіткнення молодої Землі з меншою протопланетою – гіпотетичним об’єктом під назвою Тейя. Інша гіпотеза передбачає, що і Місяць, і Земля утворилися в результаті зіткнення двох тіл, кожне з яких було вп’ятеро більшим за Марс, повідомляє NASA.
На фотографіях поверхні Місяця видно, що його поверхня вкрита кратерами різного розміру. Але більшість із них були створені мільярди років тому, коли у Сонячній системі існувало набагато більше «сміття». Більшість великих кам’янистих уламків давно були поглинені планетами або просто розсіялися. Тому кількість зіткнень зараз значно скоротилася.
«Більшого матеріалу, який міг би вдарити по Землі або Місяцю, стало набагато менше», — пояснює Пол Ходас, менеджер Центру вивчення об’єктів, що зближуються із Землею (CNEOS) Лабораторії реактивного руху NASA у Каліфорнійському технологічному інституті в Пасадені, Каліфорнія.
Загроза зіткнення
CNEOS постійно ідентифікує та відстежує навколоземні об’єкти, такі як астероїди та комети. Система визначає, чи становлять вони загрозу для Землі, Місяця чи інших наших космічних сусідів. На сьогоднішній день CNEOS відстежує близько 28 тисяч подібних об’єктів, що наближаються до Землі в межах 1,3 астрономічних одиниць або 194,5 млн км.
За словами Пола Ходаса, зіткнення астероїдів з Місяцем набагато менш ймовірні, ніж зіткнення із Землею. Все тому, що наша планета є більш масивною та із більш сильною гравітацією. Гіпотетичний небезпечний космічний камінь притягатиметься саме до Землі, а не до Місяця.
Розмір має значення
Розмір також має значення, коли вчені розглядають ризик, пов’язаний з астероїдом, що летить. За даними NASA, щоб навколоземний об’єкт вважався загрозою Землі, його діаметр повинен бути не менше 140 метрів. А от щоб астероїд вплинув на орбіту Місяця, він повинен бути не меншим за сам Місяць.
«Місяць великий. Щоб хоч якось вплинути на нього, астероїд має бути по-справжньому величезним, не менше 2-3 тисяч кілометрів у діаметрі. Причому для зіштовхнення Місяця з орбіти астероїд повинен зіткнутися з ним на високій швидкості», — пояснює Пол Ходас.
На щастя для нас і для Місяця, жоден з відомих астероїдів у Сонячній системі і близько не можна порівняти за розміром з Місяцем. Найбільший з відомих астероїдів – Церера – приблизно в 70 разів менший за масу Місяця. Він обертається між Марсом і Юпітером на відстані близько 263 мільйонів кілометрів від Землі.
Що станеться з Місяцем у майбутньому?
За даними NASA, Місяць віддаляється від Землі щорічно приблизно на 4 см. Віддалення Місяця від Землі – наслідок припливного прискорення. Земля обертається навколо своєї осі з періодом доби, тоді як Місяць обертається навколо Землі з періодом 27,3 діб. В результаті гравітаційне поле Землі підштовхує Місяць – ця енергія його трохи прискорює, піднімаючи його орбіту.
Відбираючи енергію обертання Землі на підйом своєї орбіти, Місяць у свій час гальмує обертання Землі. Через це Земля сповільнює обертання навколо осі, і геостаціонарна орбіта нашої планети піднімається. Місяць згодом віддалиться ще далі, але залишиться гравітаційно пов’язаним із нашою планетою. Врешті, супутник опиниться на геостаціонарній орбіті. Настане явище повної синхронізації, при якому Місяць і Земля «дивитимуться» один на одного лише однією стороною. Цей стійкий стан і він триватиме мільярди років.
Дізнайтесь у нашому тесті, що ви знаєте про Місяць?
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
