У межах курсу на технологічну незалежність Китай успішно завершив космічні випробування мікросупутника Dalian-1 «Ляньлі», що працює під керуванням вітчизняної операційної системи OpenHarmony RTOS. Апарат, виведений із китайської станції «Тяньгун» торік, понад 1000 годин тестував ключові бортові підсистеми — магнітометр, сонячний датчик і блок орієнтації — демонструючи стабільність та швидкість, досягнувши затримки лише 2 мкс між командою та реакцією.
За даними дослідників із Далянського та Сіаньського університетів, використання OpenHarmony підвищило частоту оновлення даних і дозволило працювати з менш потужним «залізом», що важливо для мініатюрних супутників. Зіставлення з попереднім програмним забезпеченням, яке базувалося на іноземних прошивках, показало значний приріст енергоефективності та надійності. Крім того, «Ляньлі» став першим апаратом, де поєднані й власна ОС, і вітчизняний процесор, що робить платформу повністю незалежною від сторонніх виробників.


Уряд та промисловість розглядають цей успіх як крок до зниження ризиків, спричинених західними санкціями та обмеженнями в експорті електроніки. Команда місії вже запропонувала національні стандарти інтеграції OpenHarmony у кубсати, що відкриває шлях до серійного використання ОС у наукових, комерційних і навчальних проєктах.
Власна операційна система з відкритим кодом дає китайським (і потенційно міжнародним) розробникам можливість тонко налаштовувати ПЗ під конкретні наукові прилади. Реакція в мікросекундах і повний контроль над апаратною частиною дозволяють підвищити точність телеметрії та якість даних, що особливо цінно для астрофізичних експериментів, мікроспектрометрів та інструментів дослідження космічної погоди. У перспективі це прискорить розробку дешевших, але більш «розумних» супутникових платформ, спрощуючи запуск експериментів для вивчення Сонячної системи та далекого Всесвіту.
Успіх Китаю з OpenHarmony на орбіті показує, наскільки критичним у сучасній космічній стратегії держав стало володіння власними технологіями — від процесорів до операційних систем. Проте не лише Пекін нарощує автономію: у ці глобальні перегони активно вливається й Європа, яка прискорює розробку власних ракет-носіїв, навігаційних систем і супутникових сервісів, аби скоротити відставання від США. Як саме ЄС планує наздогнати лідерів і які проєкти вже в роботі, читайте у нашому матеріалі «Космічні перегони: як Європа наздоганяє США».