У Чилі розпочався десятирічний огляд південного неба за допомогою найбільшої цифрової камери у світі. Її перший кадр отримали в обсерваторії імені Вери Рубін у ніч на 1 липня 2026 року. Обсерваторія щоночі фіксуватиме все, що змінює яскравість або положення — від астероїдів у Сонячній системі до наднових в іншому кінці Всесвіту.
Дзеркало і камера
Основою обсерваторії є 8,4-метровий телескоп Simonyi Survey Telescope, повідомляє Universe Today. Він спрямовує світло на камеру LSST із роздільною здатністю 3,2 млрд пікселів, що еквівалентно приблизно 380 знімкам у форматі 4K, зведеним в одне зображення.
Один кадр охоплює площу неба, приблизно у 45 разів більшу за диск повного Місяця. За рахунок такого широкого кута за одну ніч спостережень можна охопити значну частину доступної йому південної півкулі. Новий кадр камера робить раз на 40 секунд через один із шести оптичних фільтрів у діапазоні від 320 до 1050 нанометрів.
Одинадцять тисяч астероїдів у тестовому режимі
Ще до офіційного старту, під час пусконалагоджувальних робіт, вдалося відкрити 11 000 раніше невідомих астероїдів. Серед них 33 навколоземні об’єкти, а також 380 тіл за орбітою Нептуна.
Це результат лише перших півтора місяця тестових спостережень. Конгрес США поставив завдання знайти 90 % усіх навколоземних об’єктів, і, за оцінками команди, продовження огляду до 12 років дасть змогу його виконати.
Темна матерія через лінзу
Головні наукові завдання LSST стосуються природи темної матерії й темної енергії. Саме тому обсерваторію назвали на честь Вери Рубін, яка у 1970-х отримала перші переконливі докази існування темної матерії, аналізуючи обертання галактик.
Ця субстанція формує близько 85 % усієї матерії у Всесвіті й залишається невидимою для прямих спостережень, тому огляд реєструватиме її вплив через слабке гравітаційне лінзування мільярдів далеких галактик. Паралельно астрономи готують детальний каталог тіл, що перетинають орбіту Землі.
Масштаб даних
Щоночі система генеруватиме близько 20 терабайтів сирих зображень, а за десятиліття загальний обсяг оброблених даних сягне 500 петабайтів. Це більше, ніж сукупний обсяг інформації, зібраний усіма попередніми астрономічними оглядами разом узятими.
Програмне забезпечення також випускатиме до 10 млн автоматичних сповіщень за ніч про будь-яку зміну на небі. Дослідники з будь-якої країни зможуть підписатися на конкретні типи подій і оперативно спрямовувати на них інші телескопи для детальніших спостережень.
