Близько 66 млн років тому зіткнення гігантського астероїда з Землею в районі сучасного півострова Юкатан у Мексиці назавжди змінило хід еволюції. В результаті катастрофи з лиця планети було буквально стерто понад 75 % біологічних видів, включно з динозаврами. Проте дослідження, опубліковане у виданні Science Advances, змусило науковий світ переглянути причини глобального екологічного колапсу. На основі цієї праці науковці висувають гіпотезу, що динозаврів знищило не стільки саме зіткнення, скільки склад вкрай рідкісного астероїда, який запустив смертельну ланцюгову реакцію.

Міжнародна група науковців провела детальний ізотопний аналіз нікелю у зразках так званої межі крейдового та палеогенного періодів (K–Pg). Цей тонкий прошарок специфічної глини огорнув усю планету після вибуху та є головним геологічним маркером катастрофи.
Результати дослідження показали, що астероїд Чиксулуб належав до типу CO — примітивного класу вуглецевих хондритів (група Орнан). Такі об’єкти становлять лише близько 5 % від усіх відомих метеоритів на Землі та містять у собі первісну речовину часів формування Сонячної системи. Головна особливість цього типу породи — надзвичайно низька концентрація летких елементів, зокрема води, вуглецю, цинку та сірки.
Сірка більше не головний підозрюваний
Раніше палеонтологи та кліматологи вважали, що ключову роль у настанні довготривалої «ударної зими» відіграли саме колосальні обсяги сірки, вивільнені під час випаровування астероїда. Цей газ ефективно екранує сонячне світло, викликаючи різке падіння температури. Проте нові дані свідчать, що хондрит типу CO міг принести щонайменше вдвічі менше сірки, ніж припускали раніше.
Магазин від Universe Space Tech
Журнал Астероїди і Комети №1 2026 (194) – Тверда Палітурка
До товару
За словами планетолога Філіпа Клейса з Вільного університету Брюсселя, це відкриття не спростовує саму теорію падіння астероїда як причину масового вимирання, але кардинально змінює розуміння процесів в атмосфері. Основним фактором глобального затемнення планети став гігантський стовп дрібного силікатного пилу та уламків земної кори, які піднялися у повітря разом із сажею від масштабних лісових пожеж і на тривалий час заблокували сонячні промені.
Космічна випадковість
Науковці досі не можуть точно вказати місце «народження» астероїда Чиксулуб, але його унікальний хімічний профіль вказує на походження з глибоких, багатих на космічне сміття околиць нашої планетарної системи. Те, що Земля перетнулася на своїй орбіті з настільки рідкісним та чистим реліктом раннього Всесвіту, підкреслює трагічну випадковість, яка коштувала життя тогочасній фауні.
Навіть через 66 млн років після катастрофи кратер Чиксулуб продовжує підкидати вченим загадки, доводячи, що історія найбільшого вимирання нашої планети все ще ховає чимало таємниць.
Раніше ми розповідали про те, що астероїд-вбивця упав на найболючішу точку Землі.
За матеріалами gizmodo.com