Нова модифікація Телескопа горизонту подій побачить фотонні кільця навколо чорних дір

Телескоп горизонту подій — це мережа астрономічних інструментів, відома тим, що за їхньою допомогою вчені зробили перше в історії фото чорної діри. Проте вже розробляється нова версія цієї системи. Вона дозволить побачити ще дивовижніші структури — фотонні кільця.

Фотонні кільця
Фотонні кільця. Джерело: www.sci.news

Нова версія Телескопа горизонту подій

На сайті препринтів arXiv з’явилася стаття, автори якої пропонують створити нову вдосконалену версію Телескопа горизонту подій. За їхніми словами, він зможе побачити неймовірне явище — фотонне кільце навколо чорної діри.

Телескоп горизонту подій — це електронна система, яка дозволяє кільком потужним астрономічним інструментам, розташованим на різних кінцях Землі, працювати як одне ціле. Відстань між ними називається базою спостережень, і коли вона велика, це дає змогу отримати роздільну здатність, яку мав би один інструмент, який люди ніколи б не змогли побудувати через його розміри.

Головним досягненням Телескопа горизонту подій є отримання перших зображень акреційного диска навколо чорної діри. Точніше, було отримане зображення акреційних дисків навколо надмасивних об’єктів у центрі Чумацького Шляху та галактики М 87.

Фотонне кільце

Хоча на отриманих зображеннях за допомогою Телескопа горизонту подій акреційні диски здаються справжніми кільцями зі світла, насправді це лише газ та пил, що кружляють навколо чорної діри з такою швидкістю, що розігріваються до неймовірних температур.

Проте об’єкти, які повністю складаються з частинок світла, навколо чорних дір також можуть існувати. Гравітація може сильно викривлювати шлях фотона, що добре видно за ефектом гравітаційного лінзування. Якщо вона підсилиться ще більше, то траєкторія фотонів замкнеться у коло і вони тільки час від часу будуть зриватися з цієї орбіти.

Такі утворення і називаються фотонними кільцями, й дослідники вважають, що нова версія Телескопа горизонту подій зможе з цим впоратися. Вона складатиметься з більшої кількості інструментів, які працюватимуть на різних довжинах хвиль. Швидко перемикаючись між частотами 86, 230 та 345 ГГц, вчені зможуть зібрати багато даних.

За матеріалами phys.org