Ночі Гемінід

На середину грудня припадає максимум активності найбільш потужного щорічного метеорного потоку земного неба. На щастя для нас, його чудово видно з Північної півкулі, але, з іншого боку, погода цього місяця не завжди дозволяє насолодитися небесним видовищем, під час якого можна побачити понад сотню «падаючих зірок» за годину. Йдеться про Гемініди з радіантом у сузір’ї Близнюків.

Гемініди — один із небагатьох метеорних роїв, «родоначальниками» яких є не комета, а астероїд, відкритий ще у 1983 році за допомогою першого інфрачервоного орбітального телескопа IRAS. Він отримав назву Фаетон (3200 Phaethon) через те, що з усіх відомих на той момент астероїдів він міг підходити найближче до Сонця: перигелій його орбіти розташований на відстані всього 0,14 а.о. (20,9 млн км) від центру нашого світила. Спочатку цей об’єкт вважали «висохлою кометою», що після багатьох обертів по такій екзотичній орбіті повністю втратила леткі речовини у своєму ядрі й можливість утворювати газову оболонку (кому) та перетворилася на звичайний «небесний камінь». Подальші спостереження показали, що навколо нього постійно присутня пилова хмара, тобто він і надалі викидає частинки пилу. Вони, у свою чергу, поступово розподіляються вздовж його траєкторії, що проходить лише у 2 млн км від земної орбіти, та щороку влітають в атмосферу нашої планети, утворюючи метеори.

Орбіта астероїда Фаетон

Лише уважно дослідивши спектри цих метеорів, астрономи змогли зрозуміти, як астероїд, що не має у своєму складі летких компонентів, які би випаровувалися при наближенні до Сонця, продовжує викидати в космос тверді частинки. Річ у тім, що його поверхня складається з мінералів, які при сильному нагріванні не сплавляються, а розтріскуються. Гравітації 6-кілометрового «небесного каменя» недостатньо, щоб утримати утворений пил на поверхні, тому він розсіюється в навколишній простір. Це відкриття призвело до появи нового класу астрономічних об’єктів, що отримали назву «активні астероїди».

Оскільки концентрація пилу поблизу орбіти Фаетона досить велика, а сама вона пролягає неподалік від орбіти Землі, Гемініди є найпотужнішим щорічним метеорним потоком: на піку активності вони «продукують» понад сотню метеорів за годину. У дні максимуму 13-14 грудня їхній радіант сходить уже у вечірніх сутінках і за кілька годин підіймається досить високо над горизонтом. На жаль, цього року ми не матимемо багато часу для спостережень, оскільки приблизно о 9-й годині вечора (14 грудня — о 10-й) у наших широтах сходитиме Місяць, який заважатиме побачити багато слабких метеорів. Але і яскравих має бути достатньо, щоб влаштувати гарне «небесне шоу». Тож єдине, що може стати на заваді спостереженням — примхлива груднева погода. Втім, згідно з останніми прогнозами, певна ймовірність чистого неба найближчими вечорами все ж існує.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine