Щорічний метеорний потік Квадрантид відноситься до найпотужніших, але, як і у випадку з найпотужнішими грудневими Гемінідами, його спостереженням у нас часто заважає погана погода. Пік його активності досить різкий і часто триває менше години, але за цей час на небі з’являється до кількох десятків яскравих метеорів. У нинішньому році, згідно з попередніми розрахунками, цей пік очікується в ніч із 3 на 4 січня (приблизно о 23-й годині за київським часом).
Квадрантиди — єдиний метеорний рій, що отримав назву на честь «неіснуючого» сузір’я, не затвердженого в 1922 році Міжнародним астрономічним союзом. До того часу деякі астрономи відносили ділянку неба між Драконом, Геркулесом, Волопасом і Великої Ведмедицею до сузір’я Стінного Квадранту. І саме на цій ділянці, як вдалося з’ясувати ще на початку XIX століття, розташовується умовна точка, з якої «розлітаються» метеори в перші дні нового року.
«Батьківське» тіло Квадрантид було відкрите лише у березні 2003-го. Ним виявився невеликий астероїд 2003 EH1 (розміром не більше 4 км), орбіта якого проходить неподалік від земної. На один оберт навколо Сонця він витрачає 5,5 років, в афелії віддаляючись від нашого світила більше ніж на 5 а.о. (750 млн км). Подібні орбітальні характеристики роблять його дуже схожим на комету. Швидше за все, колись він нею й був: китайські, японські та корейські хроніки свідчать про появу в кінці 1490 року яскравої «хвостатої зірки», що рухалася приблизно такою траєкторією, яку варто було б очікувати від 2003 EH1. За наступні 400 років леткі компоненти її ядра, «відповідальні» за появу коми та хвоста, майже повністю випарувалися, й воно перетворилося на звичайний «небесний камінь».
Більшість метеорів Квадрантид досить слабкі та мають блиск не вище 3-ї зоряної величини. Швидкість їхнього входу в земну атмосферу сягає 41 км/с. Потік спостерігається з останніх чисел грудня до середини січня, найбільш потужний його сплеск був зареєстрований 4 січня 2014 року — тоді його зенітне годинне число перевищило 300. Цікаво, що в наші дні астероїд 2003 EH1 не може підходити до Землі ближче ніж на 0,2 а.о. (30 млн км), тобто зараз ми бачимо метеорні частинки, викинуті ним під час якихось давніх прольотів, коли він рухався іншою орбітою. Під час цьогорічного максимуму для спостерігачів у Києві та околицях радіант потоку розташовуватиметься приблизно у 20° над північно-східним горизонтом, перешкод із боку Місяця не передбачається жодних. Відносно сприятливі метеорологічні умови в ніч із 3 на 4 січня 2022-го очікуються лише на півдні України.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
