Ніч Квадрантид

Щорічний метеорний потік Квадрантид відноситься до найпотужніших, але, як і у випадку з найпотужнішими грудневими Гемінідами, його спостереженням у нас часто заважає погана погода. Пік його активності досить різкий і часто триває менше години, але за цей час на небі з’являється до кількох десятків яскравих метеорів. У нинішньому році, згідно з попередніми розрахунками, цей пік очікується в ніч із 3 на 4 січня (приблизно о 23-й годині за київським часом).

Положення радіанту Квадрантид на зоряному небі. Джерело: AN graphic by Greg Smye-Rumsby

Квадрантиди — єдиний метеорний рій, що отримав назву на честь «неіснуючого» сузір’я, не затвердженого в 1922 році Міжнародним астрономічним союзом. До того часу деякі астрономи відносили ділянку неба між Драконом, Геркулесом, Волопасом і Великої Ведмедицею до сузір’я Стінного Квадранту. І саме на цій ділянці, як вдалося з’ясувати ще на початку XIX століття, розташовується умовна точка, з якої «розлітаються» метеори в перші дні нового року.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Комплект журналів Місяць та Марс

До товару

«Батьківське» тіло Квадрантид було відкрите лише у березні 2003-го. Ним виявився невеликий астероїд 2003 EH1 (розміром не більше 4 км), орбіта якого проходить неподалік від земної. На один оберт навколо Сонця він витрачає 5,5 років, в афелії віддаляючись від нашого світила більше ніж на 5 а.о. (750 млн км). Подібні орбітальні характеристики роблять його дуже схожим на комету. Швидше за все, колись він нею й був: китайські, японські та корейські хроніки свідчать про появу в кінці 1490 року яскравої «хвостатої зірки», що рухалася приблизно такою траєкторією, яку варто було б очікувати від 2003 EH1. За наступні 400 років леткі компоненти її ядра, «відповідальні» за появу коми та хвоста, майже повністю випарувалися, й воно перетворилося на звичайний «небесний камінь».

Орбіти планет Сонячної системи та астероїда 2003 EH1. Джерело:  JPL Small Body Database

Більшість метеорів Квадрантид досить слабкі та мають блиск не вище 3-ї зоряної величини. Швидкість їхнього входу в земну атмосферу сягає 41 км/с. Потік спостерігається з останніх чисел грудня до середини січня, найбільш потужний його сплеск був зареєстрований 4 січня 2014 року — тоді його зенітне годинне число перевищило 300. Цікаво, що в наші дні астероїд 2003 EH1 не може підходити до Землі ближче ніж на 0,2 а.о. (30 млн км), тобто зараз ми бачимо метеорні частинки, викинуті ним під час якихось давніх прольотів, коли він рухався іншою орбітою. Під час цьогорічного максимуму для спостерігачів у Києві та околицях радіант потоку розташовуватиметься приблизно у 20° над північно-східним горизонтом, перешкод із боку Місяця не передбачається жодних. Відносно сприятливі метеорологічні умови в ніч із 3 на 4 січня 2022-го очікуються лише на півдні України.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Механік-самоучка з Полтави розрахував політ Apollo 11 на Місяць? Розслідування. ВІДЕО
NASA відмовляється повірити у відкриття позаземного життя на планеті K2-18b
Астрономи знайшли «дволикі» білі карлики
K2-18b: найкращий кандидат на позаземне життя?
Всесвіт у долонях: Chandra створила 3D-моделі зір та наднових для друку
На світлину Google Earth випадково потрапив пролітаючий супутник Starlink від SpaceX
Антикітерський механізм для передбачення астрономічних явищ міг бути бракованим
Космічний радіодетектор може знайти темну матерію протягом 15 років
Жіночий екіпаж астронавток Blue Origin викликав несамовиту бурю ненависті
Невидимий ворог скарбів науки: хто викрадає вуглецеві секрети астероїдів