Денний зорепад та літнє сонцестояння. Астрономічні події червня 2025 року.

Початок літа стрімко наближає нас до найкоротших ночей року. В червні й першій половині липня на півночі України взагалі не настає справжня астрономічна ніч — Сонце не опускається нижче 18° під горизонт, і навіть вдалині від міських вогнів небо не стає по-справжньому темним. З іншого боку, розпочинається сезон видимості найяскравішої частини Чумацького Шляху, багатої на різноманітні цікавинки, до яких належать, зокрема, розсіяні зоряні скупчення та великі за розміром водневі туманності, такі як «Північна Америка» та «Пелікан», що в Лебеді. 

Особливу увагу варто приділити в цей час сузір’ю Стрільця, зокрема тій його частині, що межує зі Змієносцем. Саме в цьому напрямку, прихована газопиловими хмарами, розташована центральна частина нашої Галактики.

З яскравих планет на вечірньому небі червня залишиться тільки Марс, що рухатиметься сузір’ям Лева, але і його сезон поволі добігає кінця. У другій половині місяця можна спробувати знайти Меркурій невдовзі після заходу Сонця. Хоча планета в цей час наближається до найбільшої східної елонгації, вона перебуватиме доволі низько над горизонтом, що ускладнить спостереження.

Юпітер виявиться недоступним, а 24 червня опиниться у сполученні з Сонцем, на деякий час сховавшись за ним. Ранкове небо прикрасить яскрава Венера, що саме у ніч з 31 травня на 1 червня опиниться у найбільшій західній елонгації. Неподалік від Ранкової зірки можна буде побачити й Сатурн. Він сходить дещо раніше, хоча це й відбувається на відносно світлому небі. Скориставшись телескопом, ви, скоріш за все, зможете знайти значно слабший Нептун, що впродовж червня наближатиметься до Сатурна.

Тим, хто прагне не тільки отримувати естетичну насолоду від споглядання зоряного неба, а й зробити свій (бодай невеличкий) внесок у науку, нагадуємо, що триває сезон вечірньої видимості зорі Т Північної Корони, на спалах якої вчені очікують найближчим часом. На жаль, точний час події передбачити неможливо, тому і науковці, й аматори ведуть постійний моніторинг, сподіваючись відловити початок спалаху. У будь-якому випадку, корисним буде знайти сузір’я Північної Корони на небі та запам’ятати, яке воно на вигляд, аби побачити відмінність, коли спалах нарешті відбудеться.

Перелік подій

👀 🔭 📷 1 червня — сполучення Місяця (31 %) з Марсом (1.3^m), мінімальна кутова відстань о 12:48 складатиме ~1°, залежно від географічного положення спостерігача.

👀 🔭 📷 7 червня — максимум метеорного потоку Денні Арієтиди, активність якого триває з 14 травня до 24 червня. Радіант потоку розташований у сузір’ї Овна, тому сходить перед світанком; прогнозований ZHR = 30. 

👀 🔭 📷 11 червня — повня, точний час — 10:43 за Києвом.

👀 🔭 📷 17 червня — Марс (1.4^m) майже впритул наблизиться до Регула (α Лева), кутова відстань між ними складатиме 0.7°.

👀 🔭 📷 19 червня — сполучення Місяця (47 %) з Сатурном (1^m), перед світанком планета опиниться приблизно у 2° від нашого супутника.

👀 🔭 📷 21 червня — літнє сонцестояння (05:42), початок астрономічного літа.

👀 🔭 📷 25 червня — молодик, точний час — 13:31 за Києвом. 

👀 🔭 📷 27 червня — максимум метеорного потоку Червневі Боотиди, потік активний з 22 червня до 2 липня, і зазвичай є дуже слабким — ZHR складає лише 2–8. Але час від часу цей потік показує сплески активності, останній з яких із ZHR від 90 до 100 спостерігався у 1998 році.

👀 🔭 📷 30 червня — сполучення Місяця (20 %) з Марсом (1.4^m), мінімальна кутова відстань складатиме ~0,6°, коли обидва тіла перебуватимуть під горизонтом, тож оптимальний час для спостережень — вечір 29 червня.

Детальний огляд найцікавіших подій

1 червня: Місяць у сполученні з Марсом — шанс побачити Червону планету на денному небі.

Оскільки всі планети Сонячної системи та Місяць рухаються приблизно в одній площині, наш супутник проходить повз Марс щомісяця, а відмінності в умовах спостережень пов’язані здебільшого з вашим географічним положенням та поточним розташуванням Місяця на орбіті. Проте сполучення 1 червня може стати вельми особливим для власників середніх та великих аматорських телескопів.

Мало хто знає, але Марс цілком можливо побачити на денному небі. Звичайно, він не такий яскравий, як Юпітер або тим більше Венера. Але кутових розмірів та альбедо вистачає, аби побачити Червону планету на світлому тлі. Якщо ваш телескоп встановлений стаціонарно і має систему автоматичного наведення на об’єкт, то питання пошуку повністю знімається. Якщо ж ви наводите пристрій вручну, то локалізувати Марс на геть світлому небі — завдання не з легких.

Але 1 червня нам пощастило — орієнтовно о 12:48 (за Києвом) Марс опиниться в 1° від Місяця. Останній же легко знайти навіть вдень. Місяць слугуватиме орієнтиром для пошуку Червоної планети. Жовтогарячого відтінку Марс на тлі блакитного неба — це щось справді особливе!

7 червня: «зорепад» Денні Арієтиди — коли і як спостерігати?

Такі популярні метеорні потоки, як Персеїди, Гемініди та Квадрантиди, легко спостерігаються на темному нічному небі. Але Денні Арієтиди сягають максимуму активності тоді, коли їхній радіант, що у сузір’ї Овна, розташований лише за 30° від Сонця. Вважається, що цей потік є найпотужнішим денним зорепадом, частину якого можна упіймати безпосередньо перед світанком. 

Різні джерела вказують різні значення ZHR для Денних Арієтид — здебільшого від 30 до 50. А радіолокаційні спостереження, за допомогою яких відстежують денні метеори, дає оцінку ZHR у 60 і навіть вище. Метеори потоку не дуже швидкі — близько 38 км/с.

Згідно з Календарем IMO (Міжнародної метеорної організації), активність потоку триває з 14 травня до 24 червня, але максимум досягається 7 червня. Радіант у цей день підіймається над горизонтом за 2 години до сходу Сонця, що обмежує спостереження проміжком часу приблизно з 3:00 до 4:00 (за Києвом). До того ж у цей період небо буде дедалі світлішати. Отже, за цей проміжок часу реально буде побачити приблизно 5–7 метеорів за умови повністю відкритого заміського неба.

21 червня: літнє сонцестояння

Хоча прийнято здебільшого говорити про день літнього сонцестояння, насправді ця подія відбувається у певний момент. Щороку день і момент — різні. Оскільки рік триває не цілу кількість днів, літнє сонцестояння припадає на 20–22 червня. У 2025 році — на 21 червня, о 5:42 за Києвом. 

Саме в цей момент Північна півкуля отримує найбільшу кількість сонячного світла і тепла, а Південна — найменшу. Явище пов’язане з тим, що Земля, подібно до гіроскопа або дзиґи, зберігає напрямок осі обертання відносно далеких зір (хоча на масштабах тисяч років вісь змінює напрямок — явища, відомі як прецесія та нутація). Відтак, впродовж року є два моменти, коли обидві півкулі освітлені однаково (рівнодення), і ще два — коли одна з них отримує суттєво більше енергії (сонцестояння).

День літнього сонцестояння є для нас найдовшим у році, коли Сонце проходить найвище по небосхилу. Так, наприклад, в Києві світла частина доби триватиме майже 16 год. 27 хв. До того ж цей день знаменує початок астрономічного літа, що триватиме до осіннього рівнодення — 22 вересня.

25 червня: молодик — час для об’єктів глибокого космосу.

Літні ночі короткі, але найтепліші, тож спостереження в цей час є максимально комфортними. У другій половині ночі через усе небо простягається широка світла смуга Чумацького Шляху, де можна знайти безліч розсіяних зоряних скупчень. Утім, у червні пропонуємо приділити увагу низці планетарних туманностей та кулястих скупчень. 

Найпростішими з них будуть Туманність Гантель (M27 — сузір’я Лисички) та Туманність Кільце (M57 — сузір’я Ліри), вони підійдуть навіть для новачків з невеликими інструментами. Більш компактними й тому складнішими виявляться Мерехтлива туманність (NGC 6826 — Лебідь) та Туманність Котяче Око (NGC 6543 — Дракон).

Із кулястих скупчень безперечним королем є М13, розташоване в сузір’ї Геркулеса. Неподалік від нього ви зможете відшукати М92 — більш компактне, але з яскравішим ядром. Поблизу «Кільця» можна знайти ще одне кулясте скупчення — M56.