NASA використовує місячне світло для калібрування супутників

Вчені NASA провели дослідження місячного світла за допомогою розташованого на борту літака апарата Lunar Spectral Irradiance. Вони використають зібрані дані для коригування роботи супутників, що спостерігають за Землею.

Літак ER-2 , що досліджує місячне світло
Літак ER-2 , що досліджує місячне світло. Джерело: NIST

LUSI досліджує місячне світло

З 12 по 16 березня NASA провела з борту літака ER-2 дослідження місячного світла. Здійснювалося воно за допомогою апарата Lunar Spectral Irradiance, або ж LUSI. Отримані під час цих експериментів дані дозволять покращити точність супутникових знімків в усіх діапазонах.

Цей прилад розроблений у співпраці з Національним інститутом стандартів і технологій (NIST), Геологічною службою США та Університетом Макмастера. Він являє собою телескоп, який вимірює кількість світла, відбитого від місячної поверхні.

Цей телескоп підняли у небо на 21,5 тисячі метрів. На цій висоті атмосфера, яка відділяє інструмент від космосу, на 95 відсотків менш щільна, ніж на поверхні Землі. Відповідно, вона майже не відбиває і не розсіює світло. Завдяки цьому LUSI вдалося виміряти, яку кількість енергії, відбитої від поверхні Місяця, отримують супутники на орбіті. Похибка при цьому становила усього лише 1 відсоток.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Шкарпетки Космічна Капібара – Велика Капі

До товару

Такий підхід дозволяє оцінити NASA, наскільки змінюється інтенсивність місячного світла під час зміни фаз. Якщо ця величина буде виміряна достатньо точно, то випромінювання, відбите від нашого супутника, можна буде використовувати як еталон під час налаштування супутників.

Налаштування супутників спостереження

NASA має понад 20 супутників для спостереження за Землею. Вони забезпечують дослідникам глобальний погляд на взаємопов’язану систему Землі. Багато з них вимірюють світлові хвилі, які відбиваються, розсіюються, поглинаються або випромінюються поверхнею Землі, водою та атмосферою.

І величина цих втрат різна для різних довжин хвиль. Отже, при змінах атмосферних умов супутники дають сильну похибку, їхні дані починають плутатися. Тому систему треба калібрувати. Потрібне стандартне джерело освітлення, яке можна використовувати як еталон.

Інтенсивність світла, відбитого від місячної поверхні, змінюється весь час через його обертання. Але у кожному циклі фази повторюються, і погода та інші фактори на них не впливають. Тому один раз встановлена закономірність потім може використовуватися постійно.

За матеріалами www.nasa.gov

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтесь: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Механік-самоучка з Полтави розрахував політ Apollo 11 на Місяць? Розслідування. ВІДЕО
NASA відмовляється повірити у відкриття позаземного життя на планеті K2-18b
Астрономи знайшли «дволикі» білі карлики
K2-18b: найкращий кандидат на позаземне життя?
Всесвіт у долонях: Chandra створила 3D-моделі зір та наднових для друку
На світлину Google Earth випадково потрапив пролітаючий супутник Starlink від SpaceX
Антикітерський механізм для передбачення астрономічних явищ міг бути бракованим
Космічний радіодетектор може знайти темну матерію протягом 15 років
Жіночий екіпаж астронавток Blue Origin викликав несамовиту бурю ненависті
Невидимий ворог скарбів науки: хто викрадає вуглецеві секрети астероїдів