“Нас не доженуть”. Як Ілон Маск перетворює свої космічні мрії у реальність.

Ймовірно, найяскравішою «зіркою» на небосхилі приватної космонавтики слід визнати американського підприємця Ілона Маска та його стартап SpaceX. За 15 років він зробив те, що донедавна здавалося неможливим — фактично витіснив з ринку пускових послуг Росію. А наразі він зазіхає на позиції інших учасників космічної діяльності. Багато проєктів Маска, розробка яких тільки почалася, взагалі знаходяться за межею реальності. Однак, вони мають всі шанси втілитися у житті.

Ілон Маск (Elon Musk) — засновник і керівник компанії SpaceX, створеної з метою знизити вартість космічних стартів, щоб зробити польоти в космос доступнішими. Підприємець настільки успішний у досягненні поставлених цілей, що навіть скептики визнають: поселення на Марсі, що недавно були однією з божевільних ідей Маска, швидко перетворюються на цілком здійсненний проєкт. Особливо, якщо брати до уваги не лише сьогоднішній рівень технологій, але й динаміку їх розвитку в найближчі роки.

Ілон Маск народився 28 червня 1971 р. в Преторії (ПАР) у сім’ї інженера Ерола Маска та його дружини канадської фотомоделі Мей Маск. Хлопчик зростав сором’язливим, полюбляв читати, мав фотографічну пам’ять. Тож не дивно, що коли він прочитав 2 комплекти енциклопедій, він став справжнім «всезнайкою». Такі риси не додавали йому популярності, тож у школі його ще й як кривдили.

Після того як батьки розлучилися, мати поїхала з дітьми до Дурбана, але через кілька років Ілон вирішив жити з батьком, до якого згодом перебрався і його брат Кімбал. Ерол — складна, вимоглива людина, тож уживатися з ним було нелегко, але хлопчики багато чого дізналися від нього. Вони приходили до батька на роботу класти цегляні стіни, встановлювати сантехніку, підганяти віконні рами та прокладати електропроводку.

Ілон Маск у молодості

У 10 років Ілон отримав у подарунок свій перший комп’ютер Commodor VIC-20 та навчився на ньому програмувати.
А вже у 12 років він продав за 500$ свою першу програму — відеогру в стилі Space Invaders під назвою «Бластер», в якій гравець обстрілював ряди інопланетян з лазерної пушки. Гроші з продажу Маск вклав у акції фармацевтичної компанії, за якою стежив через газети. Згодом вони принесли хлопцю кілька тисяч доларів заробітку, на які він виїхав до Канади всупереч протестам батьків.
У 1992 р. Маск переїхав до США та вступив до Університету Пенсильванії, але навчання не закінчив.
У 1995 р. Ілон зі своїм братом заснував компанію Zip2, яка спеціалізувалася на програмному забезпеченні для сервісів новин.
У 1999 р. вона була придбана комп’ютерним гігантом Compaq за 308 млн доларів. Підприємець отримав 7% від суми продажу (22 млн доларів). У березні 1999 р. він став одним із засновників компанії X.com.
У 2000 р. вона об’єдналась з фірмою Confinity, одне з відділень якої мало назву PayPal. Обидві компанії (X.com й PayPal) займалися реалізацією персональних грошових переказів за допомогою електронної пошти, а метою угоди було злиття обох платіжних систем. Однак насправді цього не відбулося. Маск рішуче виступав за бренд X.com замість PayPal, що викликало внутрішньокорпоративні розбіжності та завершилися його відставкою за рішенням Ради директорів. Проте, стратегічне рішення про злиття двох компаній, поряд з активним просуванням електронної системи оплати на інтернет-аукціонах (в першу чергу eBay), привело в 2001 р. до швидкого зростання підприємства, незабаром остаточно перейменованого в PayPal. 

У жовтні 2002 р. його придбала eBay за півтора мільярда доларів. На момент продажу Маску належали 11,7% акцій компанії, так він отримав 180 млн доларів. Солідна частина цих коштів була вкладена в стартап SpaceX, який підприємець створив у травні 2002 р., розпочавши вирішувати проблеми освоєння космосу.

За твердженням самого Маска, великий вплив на прийняття такого рішення надав цикл науково-фантастичних романів «Підстава» письменника-фантаста Айзека Азімова, та його погляди на космічну експансію, як на фактор розвитку й збереження людської цивілізації. Підприємець стверджує, що заселення кількох планет може захистити нас від загрози зникнення людства. Він не єдиний, хто проповідує такі погляди: в березні 2018 р. помер британський астрофізик Стівен Хокінг (Stephen Hawking), він дотримувався аналогічної точки зору.

Серед приватних космічних компаній, SpaceX Ілона Маска хронологічно значиться третьою. Дата заснування компанії — 6 травня 2002 року, місцем штаб-квартири було обрано містечко Хоторн у штаті Каліфорнія. Головним завданням нової компанії стало виведення корисного навантаження на навколоземні орбіти (а в перспективі — на міжпланетні траєкторії) при мінімально можливій вартості пускових послуг. Здешевлення передбачалося досягти завдяки скороченню передстартових операцій, багаторазового використання якомога більшості компонентів ракети-носія, а також її заправці найбільш дешевим з усіх наявних видів ракетного палива — гасом і рідким киснем.

Запуск першої приватної ракети Falcon 1

Всього стартувало 5 таких ракет. 3 пуски підряд (24 березня 2006 р., 21 березня 2007 р., 3 серпня 2008 р.) виявилися невтішними. При першому з них було втрачено секретний супутник Агентства перспективних оборонних досліджень DARPA, при третьому — 4 наносупутники NASA, Міноборони США та компанії Celestis, що здійснює космічні захоронення.

Нарешті, 28 вересня 2008 р. приватному носію вперше в історії вдалося доставити на орбіту (з перигеєм 617 км та апогеєм 635 км) демонстраційний апарат Ratsat масою 165 кг.

П’ятий політ Falcon 1 — також успішний — став її останнім пуском (та єдиним комерційним). Він був проведений 14 липня 2009 р., корисним навантаженням слугував малайзійський супутник дистанційного зондування Землі RazakSAT, масою 180 кг. Всі старти здійснювалися з острова Омелек в екваторіальній частині Тихого океану, яка адміністративно належить Республіці Маршаллових островів (там розташований ракетний полігон, орендований Міноборони США). Їх метою було відпрацювання рухової установки, авіоніки та наземного устаткування.

Грошей, сплачених за останній пуск Falcon 1, не вистачало на здійснення подальших планів Маска. Йому довелося витратити майже всі заощадження, щоб приступити до створення наступного носія — Falcon 9. Досвід, отриманий внаслідок попередніх спроб, знадобився: перший старт нової ракети був вдалим. Він відбувся 4 червня 2010 року та продемонстрував її повну працездатність.

Falcon 9 надовго стала головною “зіркою” компанії SpaceX. Висота ракети в різних модифікаціях становить від 55 до 70 м, діаметр — 3,7 м, стартова маса — від 333 до 550 тонн. У версії 1.0 вона може виводити на НГО понад 10 тонн корисного навантаження, у версії Full Thrust — 22,8 тонни.
Вже під час другого польоту (8 грудня 2010 р.) цей носій доставив на опорну орбіту експериментальну капсулу безпілотного вантажного корабля Dragon, також розроблену й виготовлену компанією Ілона Маска. Капсула зробила 2 витки навколо Землі та успішно приводнилася в Тихому океані на південний захід від узбережжя Каліфорнії.

Вантажний корабель Dragon наближається до МКС в ході першого демонстраційного польоту, який розпочався 22 травня 2012 р. Його стикуванням з орбітальним комплексом керували фахівці наземного центру управління, а також учасники експедиції МКС-31 Дон Петтіт та Андре Койперс (Don Pettit, Andre Kuipers). 25 травня о 13:56 за всесвітнім часом корабель був захоплений роботизованим маніпулятором Canadarm2 і через 2 години пристикований до порту модуля Harmony американського сегмента станції, ставши першим приватним космічним апаратом, що зістикувався з МКС. Джерело: NASA Johnson

Запропонований варіант «космічної вантажівки» сподобався Національній аерокосмічній адміністрації США (NASA), тож вона уклала зі SpaceX контракт на 15 стартів. Таке «фінансове вливання» дуже допомогло компанії — з’явились кошти для вдосконалення Falcon 9 з метою зниження витрат на пускові послуги.

Саме цього намагається досягти Ілон Маск з самого початку своєї діяльності. Дешевизна доставлення вантажів на орбіту дозволила йому за короткий термін укласти десятки нових контрактів. Інтенсивність пусків стала поступово зростати, але не так швидко як хотілося б.
25 травня 2012 р. Dragon вперше пристикувався до Міжнародної космічної станції та доставив на неї 450 кг витратних матеріалів. 8 жовтня того ж року цей корабель здійснив першу місію постачання орбітального комплексу на замовлення NASA. Всього таких місій було заплановано 20; остання з них відбулася 7 березня 2020 року (хоча перша виявилася невдалою й завершилася аварією носія на ділянці виведення). У січні 2016 р. SpaceX виграла контракт на обслуговування МКС в рамках другої фази програми CRS (2019-2024 рр.).

Тим часом підприємець продовжував випробовувати нові види пускової діяльності. 3 грудня 2013 р. за допомогою його ракети відбувся перший запуск супутників на геостаціонарну орбіту.
18 квітня 2014 р. розпочато експерименти з повернення відпрацьованого першого ступеню носія.
11 лютого 2015 р. Falcon 9 доставив космічний апарат DSCOVR в точку Лагранжа L1 системи «Земля — Сонце», розташовану в 1,5 млн км від нашої планети.
22 грудня 2015 р., в ході 20-го запуску носія, були проведені перші випробування модифікації Full Thrust (Falcon 9 FT), а також вперше вдалося посадити використаний ступінь на спеціально відведену площадку на мисі Канаверал. Нарешті, 8 квітня 2016 р. проведена успішна посадка відпрацьованої ступеня на плавучу платформу Of Course I Still Love You в Атлантичному океані.

19 Лют 2017 Частина SpaceX запускає від LC-39A комплекс, звідки він був заснований до 2011. Американські човники були запущені Сатурн V в рамках місячної програми США. 30 Бер 2017 Falcon 9 був вперше запущений з першого етапу вже Flying, а 15 грудня того ж року капсула дракона, який раніше брав участь у місії СК-6 (14 квітня 2015), була повторно. Станом на середину березня 2020 ракети цього типу 83 разів запускаються з мису Канаверал і бази Ванденберга, тільки запуск-28 червня, 2015, день народження Ілон мускус 41-го. Інший Сокіл 9 вибухнув на 1 вересня 2016. на стартовому комплексі під час передпускових тренувань. Загалом, ці перевізники виявилися дуже надійними, а низька вартість одного запуску надала їм міцну позицію на ринку пускових послуг.

Ще одне досягнення SpaceX важкий носій Falcon Heavy вперше стартував 6 лютого 2018 року. За польотом спостерігало понад сотні тисяч людей, які спеціально приїхали на мис Канаверал, і ще понад 2 млн дивилися трансляцію пуску в мережі Інтернет. Для демонстрації корисного навантаження обрали електромобіль Tesla Roadster з манекеном Starman, виготовлений на одному з підприємств Ілона Маска. 

Розгінний блок носія вивів його на міжпланетну траєкторію з афелієм поблизу марсіанської орбіти. Відпрацьовані бічні прискорювачі (що становлять 2 перших ступені Falcon 9) здійснили м’яку посадку на стандартному майданчику на території космодрому, але центральний блок посадити на плавучу платформу не вдалося: замість 3 двигунів на ньому працював тільки 1, тому спуск відбувався дуже швидко та завершився падінням в океан. Проте, політ був визнаний повністю успішним.
11 квітня 2019 року новий носій стартував з комерційним супутником Arabsat-6A, створеним компанією Lockheed Martin на замовлення Саудівської Аравії (супутник вийшов на планову супер синхронну перехідну орбіту з апогеєм близько 90 тис. км).
Третій пуск відбувся 25 червня 2019 року — тепер замовником виступило Міністерство оборони США та заплатило за послуги SpaceX 130 млн доларів.

Зараз Falcon Heavy є най вантажопідіймальним з наявних носіїв: він може доставляти на низьку навколоземну орбіту корисне навантаження масою до 64 тонн. Його висота досягає 70 м, ширина — 12,2 м (центральний блок з бічними прискорювачами діаметром 3,7 м), стартова маса — 1420 тонн. Згідно з далекосяжними планами голови SpaceX, ракета повинна використовуватися для виведення важких супутників на геосинхронну орбіту та посилання вантажних кораблів до Марса.

Скафандр для космічних польотів, розроблений компанією SpaceX, на тлі демонстраційного макета капсули Crew Dragon. Цей скафандр не призначений для виходів у відкритий космос — члени екіпажу надягатимуть його під час злетів, посадок й операцій стикування-розстикування. Джерело: SpaceX

Наразі, останнім досягненням справи Ілона Маска слід вважати космічний корабель Crew Dragon для доставляння екіпажів на МКС з американських космодромів, що дозволить NASA нарешті позбутися від необхідності купувати «посадкові місця» на російських «Союзах». В рамках демонстраційної місії SpX-DM1 в березні 2019 року, цей космічний апарат вже літав на станцію в безпілотному режимі (на його борту знаходилися тільки вантажі й антропоморфний манекен Ripley), пристикувався до неї та провів у складі орбітального комплексу майже 5 діб, після чого відстикувався та зійшов з орбіти, а його капсула успішно приводнилася в Атлантичному океані. На жаль, 20 квітня того ж року ця капсула була практично повністю знищена в ході невдалих випробувань двигунів SuperDraco.

Сьогодні SpaceX одна з провідних компаній у ракетно-космічній галузі. Її капіталізація наблизилася до 25 млрд доларів, що дозволяє Маску озвучувати та реалізовувати захопливі космічні проєкти сучасності. Найближчим часом — пілотований політ корабля Crew Dragon до МКС, на стадії випробування прототипів знаходиться надважка ракета Starship.
З 2015 р. компанія також бере участь у фінансуванні некомерційного центру по дослідженню штучного інтелекту — Open AI. У 2018 р., за оцінками журналу Forbes, заощадження Ілона Маска сягають 19,9 млрд доларів. А в голові підприємця вже є думки про бази на Місяці та Марсі, польотах у дальній космос, тераформуванні Червоної планети… Може дещо з цього фантастичного списку він цілком здатний здійснити!

“За 4 млрд років земної історії відбулося не більше пів дюжини дійсно важливих подій: поява одноклітинних організмів, поява багатоклітинних організмів, поділ на царство тварин і царство рослин, вихід життя з води на сушу, розвиток ссавців і виникнення свідомості. Наступним великим кроком має стати перехід життя на міжпланетний рівень — безпрецедентне підприємство, яке драматично нас змінить і збагатить.”

Витяг з інтерв’ю з Ілоном Маском.

Але найголовніше, що зробив Ілон Маск — відродив інтерес людей до космічних польотів. До його приходу в космонавтику, багато людей почало забувати, що ми не просто поширений біологічний вид, а галактична раса. Тож ми неминуче повинні розширювати ареал свого проживання. З ексцентричним південноафриканським канадо-американцем справа у цьому напрямку набирає обертів!