Новий, 2025-й, рік стане доволі багатим на різноманітні астрономічні події. Зокрема, ми побачимо довгоочікувані протистояння Марса та найбільші елонгації Венери, кілька цікавих сполучень планет, повне місячне затемнення і, звичайно, видовищні метеорні потоки. Тут ми зібрали все найцікавіше, аби ви могли обрати те, що вам до смаку.
Сонячні та місячні затемнення
Загалом впродовж цього року відбудеться 4 затемнення: 2 часткових сонячних та 2 повних місячних, і, як завжди, вони відбуватимуться парами з різницею приблизно у два тижні. Умови спостережень затемнень сильно відрізняються.
Першим відбудеться повне місячне затемнення 14 березня. Воно виявиться ідеальним для спостережень у Північній Америці та на західному узбережжі Південної. А от у Європі, зокрема в Україні, можна буде побачити тільки вхід у півтіньову фазу, ближче до ранку.
29 березня спостерігачі на північному сході США та південному сході Канади зможуть побачити часткове сонячне затемнення одразу після сходу Сонця. А у північно-західній Україні можна буде побачити хіба що як Місяць сховав крихітний краєчок Сонця — менш ніж 3%.
Значно більш вдалим для України виявиться місячне затемнення 7 вересня: півтіньова фаза розпочнеться ще до сходу Місяця, а о 20:30, коли він буде вже над горизонтом, наш супутник повністю сховається в тіні Землі й перебуватиме в ній аж до 21:52. Кривавий Місяць найкраще спостерігатиметься у країнах Азії, сході Африки та на заході Австралії. Північній та Південній Америкам цього разу не пощастить.
Заключне затемнення року — знову часткове сонячне — відбудеться 21 вересня, і воно буде доступним виключно з Антарктики та Нової Зеландії.
Метеорні потоки
Всупереч розповсюдженій думці, що час «зорепадів» — середина серпня, на сьогодні вже підтверджено 110 метеорних потоків. Щоправда, переважна більшість з них є дуже слабкими, й ви навряд чи зможете побачити більш ніж 1–2 метеори за ніч. Ми виділяємо 7 найпотужніших щорічних метеорних потоків, і нижче ви можете знайти їхній перелік, разом із періодом активності, часом максимуму, піковим значенням ZHR та фазою Місяця.
Квадрантиди — з 28 грудня по 12 січня, максимум 3–4 січня, ZHR = 80, зростаючий Місяць 14%, тож він не завадить спостереженням.
Ліриди — з 14 по 30 квітня, максимум 22 квітня, ZHR = 18, спадаючий Місяць 35%, відтак усю першу половину ночі спостереження будуть доволі плідними.
Ета-Аквариди — з 19 квітня по 28 травня, максимум 6 травня, ZHR = 50, потік спостерігається ближче до ранку, коли освітлений на 67% Місяць вже опиниться під горизонтом.
Південні Дельта-Аквариди — з 12 липня по 23 серпня, максимум 31 липня, ZHR = 25, зростаючий Місяць 38% не завадить спостереженням у другій половині ночі.
Персеїди — з 17 липня по 24 серпня, максимум 12 серпня, ZHR = 100, спадаючий Місяць 88% суттєво зменшить кількість метеорів, які можна буде побачити.
Оріоніди — з 2 жовтня по 7 листопада, максимум 21 жовтня, ZHR = 20, Місяць буде у фазі молодика, що створить ідеальні умови.
Гемініди — з 4 по 20 грудня, максимум 14 грудня, ZHR = 150, спадаючий Місяць 27% не завадить насолодитися цим потоком.
Комети
2025 рік не стане багатим на яскраві комети. Абсолютна більшість із них буде доступна виключно великим любительським телескопам і здебільшого представлятиме інтерес лише для профільних науковців.
Але одну комету ми таки очікуємо з нетерпінням — C/2024 G3 (ATLAS), що 13 січня наблизиться до Сонця на мінімальну відстань і стане майже настільки ж яскравою, як Венера. Ця «хвостата» належить до сімейства навколосонячних комет і в перигелії опиниться буквально у 13,3 млн км від фотосфери Сонця. Але, судячи з її параметрів, ця відстань має бути для неї безпечною.
У наукових колах тривають дебати щодо того, чи є комета динамічно-новою, чи вже колись наближалася до Сонця тисячі років тому. Наразі вона доступна лише для Південної півкулі, але спостерігачі зазначають, що вона швидко нарощує яскравість і поводиться спокійно — не показує раптових спалахів. Це справді може вказувати на те, що вона вже проходила екстремальне випробування Сонцем. На жаль, після досягнення максимальної яскравості, C/2024 G3 (ATLAS) хоча і буде більш вдало розташована для мешканців Північної півкулі, все ж опиниться занадто близько до нашої зорі, й побачити її можна буде хіба що мигцем.
Протистояння та найбільші елонгації
Уже в січні на нас очікують дві приємні події: 10-го Венера опиниться у найбільшій східній елонгації, відійшовши від Сонця на 47°, а 16-го Марс перебуватиме у протистоянні. Цей час є оптимальним для спостереження Червоної планети впродовж усієї ночі. Ще одна максимальна елонгація Венери, цього разу вже західна, очікує на нас 1 червня, відтак, весняно-літнє небо буде прикрашене яскравою Ранковою Зорею.
8 березня відзначиться кращою за рік вечірньою видимістю Меркурія (найбільша західна елонгація), а 19 серпня та 7 грудня стануть найбільш вдалими для ранкових спостережень найближчої до Сонця планети.
Щодо газових гігантів, то їхні протистояння очікуються у другій половині року: 21 вересня — Сатурн, 23 вересня — Нептун і 21 листопада — Уран. А єдина зовнішня планета, опозиція якої в 2025 році не відбудетеся, — це Юпітер, і востаннє таке відбувалося у 2013-му. Щоправда, воно спостерігатиметься на самому початку 2026 року — 10 січня, тому і кінець 2025-го стане вельми сприятливим для спостережень найбільшої планети Сонячної системи.
Для тих, хто завжди мріяв побачити астероїд на власні очі — 2 травня у протистоянні перебуватиме найяскравіший астероїд Веста, який у той час досягне 5,5 зоряної величини. Це означає, що за умов ідеального неба та гострого зору його можна буде побачити неозброєним оком. Можна також звернути увагу на опозиції Паллади (10 серпня) та Церери (10 жовтня), щоправда, в цих випадках вам уже точно знадобиться бінокль або телескоп.
Цікаві конфігурації планет та Місяця
Уже 4 січня жителям України, всієї Європи та півдня Південної Америки пощастить спостерігати рідкісне явище — покриття Сатурна Місяцем. Для Києва воно розпочнеться о 19:53. Ви зможете побачити, як планета доволі швидко, менш ніж за хвилину, ховається за неосвітленим боком Місяця.
У ніч з 13 на 14 січня подібне ж покриття, але цього разу — Марса, спостерігатиметься у більшій частині США та на півдні Африки.
18 січня ви зможете стати свідками романтичного поцілунку Венери та Сатурна на вечірньому небі — вони опиняться лише у 2° один від одного над південно-західним горизонтом. 1 березня також стане цікавим: хоча ці дві планети вже потроху віддалятимуться одна від одної, до них додасться ще тендітний серпик молодого Місяця.
10–13 квітня — виклик для справжніх гурманів: низько на сході висітиме яскрава Венера, а прямо під нею розташуються Меркурій і Сатурн.
Ранок 25 квітня порадує тісним угрупуванням: низько на сході поруч в один рядок вишикуються Венера, тоненький старий Місяць та Сатурн, а ще нижче та східніше підійматиметься Меркурій.
12 серпня на «ранніх пташок» очікує справжнє шоу, адже рано-вранці над східним горизонтом зійдуться на небі дві найяскравіші планети — Венера та Юпітер! Відстань між ними буде менше ніж 1°, і ви зможете роздивитися обидві планети в одному полі зору бінокля чи невеличкого телескопа.
Події в системі Сатурна
Цьогоріч Сатурн вартий окремої згадки, оскільки саме в 2025-му він «втратить» свої кільця. Нахил осі обертання Сатурна складає майже 27°, а це означає, що, як і на Землі, на Сатурні є зміна сезонів. Двічі впродовж сатурніанського року, що складає майже 29,5 земних, на планеті настає рівнодення, під час якого ми бачимо його кільця з ребра. Саме це відбудеться 23 березня 2025 року: для земного спостерігача планета втратить своє фантастичне «вбрання». На превеликий жаль, спостерігати безпосередньо це явище нам не вдасться, оскільки в середині березня планета опиниться по протилежний бік відносно Сонця — така конфігурація називається сполученням. Більш вдалі умови для спостережень планети розпочнуться влітку, перед сходом Сонця. У серпні нахил кілець знову почне зменшуватися, а в листопаді-грудні від них залишиться лише тонесенька смужечка.
Закриті кільця дарують нам чудову альтернативу — ми можемо спостерігати тіні супутників на диску Сатурна. Такі події відбуваються майже щодня, але для переважної більшості з них вам знадобиться доволі великий телескоп — від 300 мм у діаметрі. Найпростішим у цьому сенсі об’єктом є Титан. Кілька транзитів його тіні вже відбулося наприкінці 2024 року, попереду ще 3, потенційно доступні власникам середніх та великих любительських телескопів: 7 та 23 січня, а також 8 лютого. Детальніше умови спостережень можна переглянути тут.
Перелік подій у хронологічному порядку
3 січня — максимум метеорного потоку Квадрантиди
4 січня — покриття Сатурна Місяцем
7 січня — транзит тіні Титана по диску Сатурна
10 січня — Венера у найбільшій східній елонгації
13 січня — комета C/2024 G3 (ATLAS) проходить перигелій
16 січня — Марс у протистоянні
18 січня — сполучення Венери й Сатурна
23 січня — транзит тіні Титана по диску Сатурна
8 лютого — транзит тіні Титана по диску Сатурна
16 лютого — Венера досягає піка яскравості
24 лютого — транзит тіні Титана по диску Сатурна
8 березня — Меркурій у найбільшій східній елонгації — найкраща за рік вечірня видимість Меркурія
14 березня — повне місячне затемнення, але в Україні спостерігатиметься лише півтіньова фаза
29 березня — часткове сонячне затемнення, в Україні майже не спостерігатиметься
10 квітня — сполучення Меркурія і Сатурна
21 квітня — Меркурій у найбільшій західній елонгації
22 квітня — максимум метеорного потоку Ліриди
28 квітня — сполучення Венери й Сатурна
2 травня — астероїд Веста у протистоянні
6 травня — максимум метеорного потоку Ета-Аквариди
1 червня — Венера у найбільшій західній елонгації
29 червня — сполучення Сатурна і Нептуна
4 липня — Меркурій у найбільшій східній елонгації
4 липня — сполучення Венери й Урана
31 липня — максимум метеорного потоку Дельта-Аквариди
6 серпня — сполучення Сатурна і Нептуна
10 серпня — астероїд Паллада у протистоянні
12 серпня — сполучення Венери та Юпітера
12 серпня — максимум метеорного потоку Персеїди
19 серпня — Меркурій у найбільшій західній елонгації
7 вересня — повне місячне затемнення
19 вересня — покриття Венери Місяцем на денному небі
21 вересня — Сатурн у протистоянні
23 вересня — Нептун у протистоянні
10 жовтня — астероїд Церера у протистоянні
19 жовтня — сполучення Меркурія і Марса
21 жовтня — максимум метеорного потоку Оріоніди
30 жовтня — Меркурій у найбільшій східній елонгації
13 листопада — сполучення Меркурія з Марсом
17 листопада — максимум метеорного потоку Леоніди
21 листопада — Уран у протистоянні
7 грудня — Меркурій у найбільшій західній елонгації — найкраща за рік ранкова видимість Меркурія
14 грудня — максимум метеорного потоку Гемініди
Наш перелік найцікавіших подій був би неповним, якби ми не згадали про високий рівень сонячної активності, що, за прогнозами вчених, триватиме увесь поточний рік. А це означає, що ми очікуємо на яскраві спалахи, потужні викиди корональної маси та, як наслідок, дивовижні полярні сяйва. Це останнє видовище є вельми непередбачуваним, але найкращим часом для аврори будуть околиці рівнодення — як весняного, так і осіннього.
Бажаємо якомога більше ясних ночей у 2025 році та цікавих спостережень!
