C/2021 A1 Leonard. Найяскравіша комета 2021 року

Наші читачі, напевно, пам’ятають гарну яскраву комету NEOWISE, що прикрасила літнє небо минулого року та стала несподіваним подарунком астрономам. Такі великі й помітні «хвостаті гості» залітають у внутрішні області Сонячної системи не дуже часто — в середньому раз на 5-6 років, причому в середньому половину з них краще видно у Північній півкулі Землі, а половину — в Південній. Проте приблизно раз на рік у наших околицях з’являються не настільки яскраві комети, які, проте, можна помітити неозброєним оком, якщо знати, де саме на небесній сфері вони розташовані в даний момент. У листопаді-грудні таким об’єктом стане комета Леонарда (C/2021 A1 Leonard).

Ця комета була відкрита 3 січня 2021 року співробітником американської обсерваторії Маунт Леммон Грегом Леонардом як слабка туманність 19-ї зоряної величини. Тоді її відділяла від Сонця відстань понад 5 астрономічних одиниць (ненабагато менша за середній радіус орбіти Юпітера). Розрахунок її траєкторії показав, що перигелій вона пройде через рік після відкриття: 3 січня 2022-го «хвостата гостя» наблизиться до нашого світила на 0,615 а. (92 млн км), при цьому площина її орбіти нахилена до екліптики на 132°, тобто напрямок її руху протилежний напрямку обертання великих планет. Але найцікавіші події відбудуться з нею незадовго до перигелію — протягом останнього місяця поточного року.

Зображення комети Леонарда, отримане в кінці жовтня 2021 року
відомим австрійським астрофотографом Міхаелем Єґером

3 грудня комета Леонарда опиниться на земному небі в такому місці, що спроєктується майже точно на кульове зоряне скупчення M3 у сузір’ї Гончих Псів, причому їхній видимий блиск виявиться майже однаковим (біля 7-ї зоряної величини), і очікується, що вони матимуть схожий вигляд, тільки відстань до комети при цьому складе всього 0,45 а. (67 млн км), а до скупчення — близько 35 тис. світлових років.

Вранці 6 грудня «хвостату гостю» можна буде побачити у 5° від Арктура (α Волопаса) — найяскравішої зірки північної півкулі небесної сфери. Згідно з деякими прогнозами, саму комету в цей час теж можна спробувати роздивитися неозброєним оком, тільки для цього доведеться знайти місце з дуже прозорим небом, віддалене від джерел штучної засвітки. Тут необхідно уточнити, що прогнози видимого блиску комет, особливо довгоперіодичних, астрономи завжди роблять із застереженнями, оскільки передбачити всі процеси, що відбуваються в кометних ядрах у міру наближення до Сонця, наука не в змозі. Однак остання інформація про зростання яскравості C/2021 A1 дає підстави для оптимізму.

Шлях комети Леонарда серед зірок у грудні 2021 року

12 грудня комета пройде в 0,233 а. (34,9 млн км) від Землі — це лише в 90 разів більше середнього радіусу місячної орбіти й менше мінімально можливої відстані між Землею та Венерою (найближчою до нас великою планетою). При цьому її пряме сходження майже зрівняється з сонячним, тобто «хвостату зірку» буде однаково добре видно і на передсвітанковому, і на вечірньому небі, а її яскравість, згідно з поточними прогнозами, має перевищити 4-ту величину.

Проте слід зазначити, що «добре» в цьому випадку — поняття досить умовне: кутова відстань комети Леонарда від Сонця (елонгація) вранці 12 грудня становитиме менше 25° і наступні три дні продовжуватиме падати. Тоді ж, 12 грудня, C/2021 A1 перейде в південну півкулю небесної сфери, а ще приблизно через добу досягне максимального видимого блиску, але побачити це на широті Києва буде майже неможливо, оскільки на момент початку ранкових навігаційних сутінків (близько 6:30 за київським часом) комета лише трохи підніматиметься над східним горизонтом.

8 грудня Земля перетне площину орбіти комети Леонарда, а через чотири дні наблизиться до «хвостатої гості» на відстань 0,233 а.о. 18 грудня комета пройде на мінімальній відстані від Венери, здолавши шлях між земною та венеріанською орбітами лише за два тижні (сучасні космічні апарати роблять це за 4-5 місяців)

Далі «хвостата зірка» з’явиться на вечірньому небі, проте умови для її спостережень продовжать погіршуватись. Увечері 17 і 18 грудня вона перебуватиме приблизно в 5° від Венери, причому у просторі ці два небесні тіла дійсно опиняться дуже близько — у момент максимального зближення відстань між ними становитиме лише 0,0285 а.о. (4,26 млн км або 11 радіусів місячної орбіти), а їхня відносна швидкість перевищить 78 км/с. Передбачається, що на цей момент комета розвине досить широкий хвіст, який частково «накриє» планету. Безпосередньо спостерігати це зближення у наших широтах не вдасться — перевагу матимуть жителі тропіків і приекваторіальних областей Землі. Втім, найбільше у цьому сенсі пощастить японському зонду «Акацукі», що працює на орбіті навколо Венери.

Після проходження перигелію комета Леонарда, залишаючись видимою лише у Південній півкулі, почне швидко слабшати й віддалятися від Сонця. Як показують розрахунки, вона зближується з ним не вперше: ще не так давно вона рухалася орбітою з періодом обігу близько 80 тис. років. Однак після проходження через центральні області Сонячної системи під впливом гравітації планет її траєкторія стала гіперболічною. Рухаючись такою траєкторією, об’єкт ніколи більше не повернеться до нашого світила і перетвориться на міжзоряного мандрівника. Тому сподіватимемося, що груднева погода виявиться милосердною до нас і дозволить помилуватися останнім візитом незвичайної «хвостатої гості».

Земна атмосфера здатна захистити нас від близького спалаху наднової
Вони серед нас: вчені Гарварду припускають, що прибульці маскуються під людей
NASA витратить 19,5 млн доларів на запуск фальшивої зірки
Марсохід Perseverance доїхав до Світлого янгола
Подорож до Марса ціною нирок: організм людини не витримає міжпланетний переліт
В Англії екоактивісти облили фарбою стародавню обсерваторію
Кратери та іржа: TGO зазнімкував багату на метали ділянку на Марсі
Темою міжнародного хакатону NASA у 2024 році стане Сонце
Червоні та коричневі карлики: Дуже Великий телескоп знайшов приховані супутники яскравих зір
Астрофотограф зафільмував сріблясті хмари над Україною (відео)