Надзвичайно масивні об’єкти у Всесвіті виявляються настільки величезними, що навіть здатні спотворити наше уявлення про космос. Однією з таких гігантських структур виявилась Кіпу — найбільший відомий на сьогодні об’єкт у Всесвіті, який отримав свою назву на честь інкської системи письма на основі вузлів. Маса Кіпу сягає вражаючих 200 квадрильйонів сонячних мас, а довжина перевищує 400 мегапарсек, що еквівалентно понад 1,3 млрд світлових років.
Роль Кіпу в космічній еволюції
Такі структури відіграють ключову роль у формуванні та еволюції Всесвіту. Нове дослідження, опубліковане в журналі Astronomy and Astrophysics, пояснює, що вивчення Кіпу допоможе краще зрозуміти розвиток галактик, уточнити космологічні моделі та вдосконалити вимірювання, пов’язані з розширенням космосу. Провідним автором роботи є Ганс Борінгер з Інституту Макса Планка.
Кіпу та чотири інші виявлені структури, такі як Велика стіна CfA2, Велика стіна Слоуна, Ланіакея та Велика Стіна Геркулеса — Північної Корони, містять майже половину всіх галактичних скупчень, третину галактик і чверть загальної маси Всесвіту, займаючи 13% його об’єму. За формою вони нагадують вузликові шнури, через що й отримали назву. Ці структури були ідентифіковані за допомогою рентгенівських спостережень у межах проєкту CLASSIX (Cosmic Large-Scale Structure in X-rays). Рентгенівське випромінювання, яке виникає в гарячих внутрішньокластерних газах, стало ключем до створення мап матерії, яка формує ці космічні гіганти.
Вплив на спостереження Всесвіту
Масивність таких об’єктів має великий вплив на спостереження. Наприклад, їхня гравітація змінює реліктове випромінювання — космічний мікрохвильовий фон (КМФ), який залишився після Великого вибуху. Цей ефект, відомий як інтегрований ефект Сакса — Вольфа, викликає флуктуації у КМФ, які можуть спотворювати наші дані про ранній Всесвіт. Вплив надбудов також ускладнює вимірювання сталої Hubble, оскільки локальні гравітаційні рухи, викликані їхньою масою, можуть спотворювати результати.
Крім того, надбудови можуть змінювати зображення неба через явище гравітаційного лінзування. Воно може створювати викривлення, які впливають на точність космологічних спостережень. Водночас симуляції за моделлю Лямбда-CDM, яка є стандартною моделлю космології, передбачають існування подібних структур. Це підтверджує, що їхнє вивчення є критично важливим для перевірки наших теорій.
Перспективи досліджень
Цікаво, що такі мегаструктури не є постійними утвореннями. У майбутньому вони розпадуться на менші частини через гравітаційний колапс. Але зараз вони унікальні за своїми властивостями та впливом на оточення і потребують детального дослідження. За словами авторів, аналіз Кіпу та її середовища може пролити світло на процеси, що впливають на формування й еволюцію галактик.
Ця робота — лише початок дослідження найбільших структур у Всесвіті, які, попри свою тимчасовість, мають величезне значення для розуміння космічної еволюції.
Раніше ми повідомляли про те, як було виявлене джерело найбільших магнітних полів у Всесвіті.
За матеріалами universetoday.com
