На пекельній Венері панують одні з найдивніших вулканів Сонячної системи — велетенські сплющені куполи, схожі на величезні млинці. Вчені довго вважали, що ці «млинцеві куполи» утворилися лише завдяки надзвичайно густій лаві, яка повільно витікала. Проте нове дослідження відкрило несподіваного співучасника — вигнуту кору самої планети.
Дослідження, опубліковане у Journal of Geophysical Research, зосередилось на гігантському куполі Narina Tholus, діаметром близько 145 км. Використовуючи старі, але цінні радіолокаційні дані з місії NASA Magellan, команда побудувала віртуальну модель купола. Їхньою метою було зрозуміти, яка саме лава та які властивості кори Венери могли призвести до появи такої унікальної «млинцевої» форми.
Результати стали несподіванкою. Моделювання показало, що однієї лише густої лави недостатньо для пояснення сплюснутої форми куполів з крутими схилами. Ключову роль відіграла саме кора планети. «Наші моделі чітко демонструють, що вигин кори суттєво впливає на кінцеву форму купола. Чим сильніший вигин, тим пласкішою стає вершина і тим крутішими виходять схили», — зазначають дослідники.
Подібно до того, як прогинається м’яка поверхня під важким предметом, кора Венери здатна утворювати заглибини та деформуватися під вагою надзвичайно густої лави, що випливає. Коли вчені врахували в моделі цей вигин літосфери та симулювали течію лави по ньому, розплавлена порода перестала вільно розтікатися. Натомість вона почала нагромаджуватися саме у центрі, формуючи характерну пласку вершину та круті боки — точнісінько як у справжніх «млинцевих куполах» на Венері. Ця модель також успішно пояснила наявність випуклостей кори навколо деяких куполів, зафіксованих раніше.
Але не будь-яка лава здатна на утворення таких форм. Модель вимагала надзвичайних характеристик: лава мала бути дуже щільною та неймовірно в’язкою. Лише такі фізичні характеристики могли відтворити форму Narina Tholus. Дослідники вважають, що процес формування одного такого велетенського «млинця» міг зайняти сотні тисяч земних років.
Хоча модель ґрунтується на аналізі лише одного купола, вона пропонує революційний погляд на геологію Венери. Раніше основна увага приділялася властивостям самої лави, тепер же вигин кори виступає рівноправним архітектором цих дивовижних форм рельєфу.
Наступним кроком стане перевірка цієї теорії на тисячі інших вулканічних куполів Венери. Надія покладається на майбутні космічні місії, такі як NASA VERITAS та DAVINCI, які зможуть надати значно детальнішу топографічну інформацію про поверхню планети.
Раніше ми повідомляли про те, як на Венері знайшли діючий вулкан.
За матеріалами livescience.com
