Ми не зможемо знайти життя у системі TRAPPIST-1

Вчені стверджують, що наша здатність виявляти життя на екзопланетах за допомогою спектроскопії все ще обмежена. Знайти біомаркери за допомогою наявного обладнання практично неможливо. Зокрема це стосується і системи TRAPPIST-1, у якій є сім подібних до Землі небесних тіл.

Система TRAPPIST-1
Система TRAPPIST-1. Джерело: NASA/R. Hurt/T. Pyle

Чому важко знайти життя біля іншої зорі

Група вчених опублікувала дослідження, в якому ставить під сумнів нашу здатність знайти ознаки життя біля інших зір. Зараз основним способом, яким це можна зробити, вважається пошук біомаркерів — слідів певних хімічних речовин, таких як кисень чи хлорофіл, в атмосферах екзопланет.

Для цього на зорю, біля якої є екзопланета, направляють потужний телескоп, до якого приєднаний спектрограф, що розкладає світло на спектр. Коли планета проходить між світилом і нами, то промені пронизують її атмосферу і несуть далі відбиток її хімічного складу. А ми бачимо їх як лінії поглинання.

Щоправда, інші вчені сумніваються у тому, що можна так вже легко зчитати спектр на такий великій дистанції, й пропонують замість цього пошукати сліди інопланетної технологічної активності, наприклад, радіосигнали. Нове дослідження вносить у цю суперечку новий елемент, адже відповідно до нього сучасні телескопи мають замалу потужність для того, аби впевнено виділити в атмосфері екзопланети речовини, які нас цікавлять.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Біомаркери у TRAPPIST-1 зможуть знайти телескопи нового покоління

Основна проблема полягає у тому, що збурення атмосфери та міжзоряне середовище створюють занадто багато шумів, у яких біомаркери губляться. Як підрахували дослідники, для сучасних телескопів відсіяти шум практично неможливо.

Потрібні нові інструменти з діаметром дзеркала суттєво більше за 10 м, а можливо, навіть 50 або 100 м. Але і такому телескопу доведеться спостерігати за зорями велику кількість часу, аби відокремити біомаркери від шуму.

Для прикладу вчені взяли систему TRAPPIST-1. Це червоний карлик, який розташований на відстані 40 св. років від нас. Він цікавий тим, що навколо нього обертаються цілих сім землеподібних планет, чотири з яких перебувають у зоні заселеності.

Але навіть така ідеальна ціль буде важкою для визначення на ній життя. Навіть для того, аби знайти один із найпростіших біомаркерів — кисень, телескопам нового покоління доведеться спостерігати сотні проходжень планет на тлі зорі. За підрахунками вчених, це може зайняти від 16 до 55 років.

За матеріалами phys.org.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Механік-самоучка з Полтави розрахував політ Apollo 11 на Місяць? Розслідування. ВІДЕО
NASA відмовляється повірити у відкриття позаземного життя на планеті K2-18b
Астрономи знайшли «дволикі» білі карлики
K2-18b: найкращий кандидат на позаземне життя?
Всесвіт у долонях: Chandra створила 3D-моделі зір та наднових для друку
На світлину Google Earth випадково потрапив пролітаючий супутник Starlink від SpaceX
Антикітерський механізм для передбачення астрономічних явищ міг бути бракованим
Космічний радіодетектор може знайти темну матерію протягом 15 років
Жіночий екіпаж астронавток Blue Origin викликав несамовиту бурю ненависті
Невидимий ворог скарбів науки: хто викрадає вуглецеві секрети астероїдів