Камери Міжнародної космічної станції (МКС) зафіксували жахливі кадри нічної ракетної атаки Росії по Києву, що сталася в ніч на 27 грудня 2025 року. Відео, опубліковане на YouTube-каналі AstronautiCAST, демонструє з висоти 400 км над поверхнею траєкторії російських ракет та активну роботу української протиповітряної оборони (ППО). Цей унікальний запис дає змогу побачити війну з абсолютно нового ракурсу.
На прискореному відео чітко видно яскраві спалахи — це вибухи ракет ППО класу «земля-повітря», якими Україна намагається збити ворожі цілі. Окремі вогники позначають падіння балістичних ракет, зокрема в районі Києва та Трипільської ТЕЦ. Наприкінці ролика помітно, як дві балістичні ракети були успішно перехоплені силами ППО.
Сама можливість знімати такі події з орбіти пояснюється тим, що МКС пролітає над територією України кілька разів на добу. Бортові камери високої роздільної здатності фіксують нічне місто та будь-які яскраві спалахи на тлі темряви, що робить станцію ідеальним пунктом спостереження за масованими обстрілами.
Що саме летіло на Київ?
Тієї жахливої ночі Росія випустила по Україні 10 балістичних ракет («Іскандер-М», «Кинджал») та 30 крилатих ракет (Х-101, «Іскандер-К», Х-22). Балістичні ракети — один із найнебезпечніших типів озброєння. Вони летять за високою траєкторією і на фінальній ділянці розвивають гіперзвукову швидкість, що вкрай ускладнює їхнє перехоплення навіть сучасними системами ППО. Крилаті ракети, навпаки, рухаються у щільних шарах атмосфери, огинаючи рельєф, що робить їх складною ціллю для радарів.
Як працює ППО України
Саме поєднання різних типів ракет є ключовим елементом російської тактики. Балістичні ракети, які важко збити, часто використовуються для ураження ключових об’єктів, тоді як крилаті ракети та дрони мають виснажити боєкомплект ППО. На відео з МКС видно, як українські зенітні ракети намагаються створити своєрідний «щит» на підступах до столиці. Кожен спалах — це спроба збити ворожу ціль. Іноді для знищення однієї крилатої ракети доводиться випускати дві-три зенітні.
Стратегія енергетичного терору
Атака 27 грудня стала однією з наймасованіших на Київ від початку повномасштабного вторгнення. Вона мала чітку мету — паралізувати енергосистему України взимку. Окупаційні війська РФ з кінця осені 2025 року застосовують стратегію комбінованих ударів хвилями: спочатку дрони-камікадзе, потім крилаті ракети й нарешті — балістика. Це робиться для того, щоб перевантажити ППО, виснажити її та відкрити шлях для ураження теплових електростанцій та підстанцій.
Особливо постраждала Трипільська ТЕЦ, яка забезпечує теплом понад 500 тисяч мешканців регіону. За словами міністра енергетики України Дениса Шмигаля, цей об’єкт з 2022 року зазнав 13 ракетних ударів. Останній обстріл вивів із ладу системи опалення сотень будівель, залишивши людей без тепла в морози.
Наслідки та міжнародна реакція
Пошкоджену ТЕЦ 24 лютого відвідали європейські лідери на чолі з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Візит мав на меті продемонструвати солідарність з Україною та оцінити масштаби руйнувань енергетичної інфраструктури, яка регулярно потерпає від російських атак.
Кадри з МКС стали не лише свідченням воєнних злочинів, а й нагадуванням про те, що сучасна війна ведеться не лише на землі, а й у повітрі, і навіть видима з космосу. Вони демонструють, як технології, створені для мирного дослідження Всесвіту, мимоволі фіксують жахи війни, що триває на планеті.
Раніше ми розповідали про гіперзвукову ракету «Циркон».
За матеріалами United24
