25 березня о 10 годині 28 хвилині в Києві пролунав сигнал повітряної тривоги, й уже за пару хвилин над містом почулися вибухи — терористична російська федерація завдала чергового ракетного удару по українській столиці. Такий малий проміжок часу свідчить про те, що для атаки були використані балістичні й аеробалістичні ракети: вони летять із величезною швидкістю й навіть у разі запуску з окупованого Криму (саме звідти, за попередніми даними, було здійснено ракетний напад) долають відстань до цілі приблизно за той самий час, який потрібний системам сповіщення для видачі попереджень. Аналіз траєкторій і уламків ракет ще триває, але серед них, імовірно, могла бути найновіша зброя країни-агресора, відома під назвою «Циркон».
За системою позначень, прийнятою в документах російських військових, ця ракета має індекс 3M22, й саме це позначення виявили на одному з фрагментів корпусу, що впав біля пошкодженої лінії електропередач у Києві після ракетної атаки 7 лютого 2024 року. Хоча про зовнішній вигляд і конструкцію «Циркона» відомо вкрай мало. Ця гіперзвукова ракета, розроблена «НПО машиностроения», була прийнята на озброєння лише 4 січня 2023-го. Відомо, що вона може летіти зі швидкістю до 9 M (понад 11 тис. км/год), причому більша частина польоту проходить на висоті 30-40 км. Її дальність сягає тисячі кілометрів, а маса бойової частини складає 300-400 кг. На ракеті, найімовірніше, встановлений рідкопаливний прямоточний реактивний двигун, запуск якого потребує попереднього розгону за допомогою додаткових твердопаливних прискорювачів.
Загалом «Циркон» проєктувався як протикорабельна ракета морського базування, але після деякої модифікації вона могла би бути використана для обстрілів наземних цілей. Її носіями є фрегат «Адмірал Горшков» (з якого здійснювались тестові пуски цієї ракети під час навчань у листопаді 2021 року) та кілька підводних човнів, але всі вони входять до складу Північного флоту, тобто перебувають занадто далеко і враження запущеними з них ракетами цілей на території України неможливе. Фахівці стверджують, що запуски можуть здійснюватися також зі спеціально переобладнаних мобільних комплексів берегової оборони «Бастіон», розташованих у Криму, або ж із так званої «сотки» — стаціонарної пускової установки «Объект 100» під Балаклавою.
«Гіперзвуковою» цю ракету можна вважати з певними застереженнями. Її здатність до маневрування обмежена, а при підльоті до цілі вона знижується та гальмується у щільних приземних шарах атмосфери, завдяки чому стає вразливою для сучасних протиракетних систем на кшталт американських Patriot. Імовірно, саме таке збиття сталося над Києвом вранці 7 лютого та 25 березня. На жаль, уламки ракети все ж спричинили значні руйнування та поранення людей.
Небезпечність «цирконів» у порівнянні, наприклад, зі схожими за швидкістю та масою бойової частини ракетами «Кинжал» полягає, по-перше, в тому, що вони мають більшу дальність. По-друге, запуски «кинжалів» здійснюються з літаків МиГ-31К, злет яких легко реєструють радари та можуть попередити про ракетну загрозу. З іншого боку, пускових комплексів для 3M22 у росії не так уже й багато, як і самих ракет цього типу — вони дуже дорогі та складні у виготовленні. Державний контракт на їхнє постачання був підписаний у серпні 2021-го, хоча про початок серійного виробництва міністр оборони держави-агресорки заявив роком пізніше.
Тим часом дослідження металобрухту, що колись був «російською зброєю», вказують на те, що подібні ракети могли бути використані проти України й раніше, просто тоді на них не вдалося знайти чіткого маркування та хоч би приблизно їх ідентифікувати. Очевидно, тепер це зробити буде значно легше.
Одиничні випадки застосування найновішої російської ракети більше схожі на випробування міцності нашої протиракетної оборони й не здатні змінити загальну оперативну ситуацію. Знаючи «точність» ракетного озброєння нашого ворога та спосіб його застосування у попередні роки, можна припустити, що воно й далі буде використовуватися радше по великих цілях на кшталт населених пунктів і підприємств, ніж по суто військових об’єктах. Звісно, всі знахідки уламків таких ракет будуть ретельно вивчені українськими експертами, а також їхніми колегами з країн НАТО, з метою вдосконалення засобів і тактики протидії. Наразі можемо констатувати, що, на відміну від інших широко розрекламованих російською пропагандою типів ракет, про використання «Циркона» агресор вирішив попередньо не повідомляти — можливо, хотів зробити нам сюрприз. Якщо це справді так, тоді сюрприз вийшов цілком приємний: ми зайве переконалися, що грізні «вундервафлі», які летять на нас зі сходу та півдня, не витримують порівняння з сучасною західною зброєю й відносно легко нею збиваються.
Раніше ми писали про український удар по Севастополю, результати якого вже можна побачити на супутникових фотографіях.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
