Народна астрономія українців поєднує раціональні знання та світоглядні уявлення про Місяць, що відображає їхній життєвий досвід та спостереження за довкіллям упродовж тривалого часу.
Фази Місяця та вірування про їхній вплив на життя
Залежно від видимої форми Місяця, виділяють чотири основні його фази, які українці називають чвертями, кватирами або квадрами: молодик (новий Місяць, «новак», «новець», нов»), підповня, повня (повний Місяць), остання чверть («гнилі дні», «ісход», «зменшення», старий Місяць, «старик»). Інколи виділяють три частини Місяця – декади. Часовий термін у два–три дні повної відсутності видимості Місяця називають переміною («чернець», «межа», «ні се ні те», «схід-місяць»).
Молодик як символ початку
Молодий Місяць має неабияке значення для господарського календаря. Зокрема, у період народження молодого Місяця забороняється виконувати окремі види робіт: сіяти, садити городні культури, квасити капусту, колоти кабана, білити хату, трусити сажу тощо. Якщо поранитися на молодику, рана довго не заживатиме, деякі лікарі навіть відмовляються в ці дні робити операції. На Чернігівщині у давнину вважали, що приплід худоби, народженої на молодику, належить вовкові, тому його довго не тримали, а різали на м’ясо або продавали.
Донині збереглися залишки міфологічних уявлень про фази Місяця. За народними уявленнями, на молодий Місяць відьми збиралися на свої ігрища, проти неділі молодик ніколи не настає, Великдень буває лише у «старих» днях.
Найкращим періодом для господарювання був час зростання Місяця: те, що тоді започаткувалося, могло призвести до сприятливого вирішення чогось запланованого, до успішного сімейного життя, багатства. Навіть сьогодні можна почути, що волосся краще підстригати саме за молодого Місяця, аби воно швидше та краще росло.
Звідки беруться сновиди
На повню небезпечними вважаються місячні промені. Люди вірили, що падаючи на людину під час сну, вони здатні негативно впливати на її здоров’я. Цим пояснювали появу сновид, тому не дозволяли лягати спати біля вікна або ж прикривали його, аби місячне світло не потрапило у приміщення.
У господарчому житті на повний Місяць квасили капусту, консервували овочі та фрукти, саджали птицю на яйця, закладали хату, йшли свататися.
Старий Місяць та його небезпеки
У період зменшення Місяця не рекомендували заготовляти продукти, бо погниють, не слід було рубати дерево для будівництва, бо там заведуться шкідники. Короткий період відсутності видимості Місяця сприймається у народній астрономії фаталістично. Передбачалось, що народжені в ці дні рано овдовіють або ж ніколи не матимуть дітей.
Як українці трактували плями на Місяці
Давніми світоглядними віруваннями можна вважати трактування українцями плям на Місяці. Чимало записів свідчать, що люди бачили обриси двох братів. Щодо них розповіді різняться, однак ось декілька найпоширеніших мотивів:
- брат брата сколов, бо той пішов на Великдень спочатку худобі дати їсти, а треба було спершу самим розговітися (Західне Полісся);
- брат у брата вириває палицю (Львівщина);
- багатий брат хоче заколоти бідного вилами (Покуття);
- багатий брат бідного вбиває через копицю сіна (Рівненське Полісся);
- брат необережно проткнув брата, коли той ніс сіно на Різдво (Чернігівщина).
Найчастіше в Україні зустрічається твердження, що брат брата вилами сколов.
Іноді під впливом християнства згадують біблійний сюжет про Каїна та Авеля. Збереглися оповіді, мовляв, Місяць прихистив Каїна, знехтувавши Божою волею. Таким чином люди пояснювали, чому Місяць та Сонце різняться, домислювали екзистенційний конфлікт, намагаючись персоніфікувати світ довкола себе та відтворити побутові реалії в міфологічних історіях про становлення світу.
Як Місяць допомагав передбачати погоду
Значна кількість народних метеорологічних прикмет встановлює зв’язок між Місяцем і погодою. Найбільше уваги відводиться його «народженню», коли українці очікують дощів у перші три дні після появи молодика, вважаючи, що він має «обмитися», «скупатися».
Такі незрозумілі українцям у минулому явища природи, як вінці чи круги навколо Місяця (гало), були провісниками близької зміни погоди. Хоча наші предки не могли до пуття їх пояснити, проте вони помітили, що з їхньою появою відбуваються певні погодні зміни («Коли Місяць у кругу, то на негоду», «Місяць у тумані до дощу», «Якщо за Місяцем ще серп є, буде негода»). Синоптики підтверджують, що гало видно на небі, коли Місяць закривають напівпрозорі перисто-шаруваті або перисто-купчасті хмари. Ці хмари утворюються на висоті 6–8 км із найдрібніших кристалів льоду. Завдяки заломленню і відбиванню світла у кришталиках і з’являється гало.
Спостерігаючи за земним супутником у першій його фазі, українці прогнозували погоду на весь наступний місяць. Для цього вони стежили за положенням та виглядом місячного серпа: якщо ріг опущений донизу, це провіщало дощ. Для кращого запам’ятовування прикмет є низка приказок («Як молодий Місяць ріжками донизу, то нап’ються кури води», «Як на ріжок повісити відро і воно втримається, дощу не буде, а як упаде – дощ»). Якщо ріжки місячного серпа були тупі, нечітко окреслені, це обіцяло дощову погоду («Якщо молодик серпиком, то це на засуху, а якщо пухнастий, то цілий місяць буде дощовим», «Якщо молодик грубуватий, то це на негоду, а якщо тоненький, то на погоду»). Головну роль тут, імовірно, відіграє прозорість повітря, за якого ясні та чітко окреслені місячні роги віщують гарну погоду. Важливим було місце появи Місяця: якщо він уперше з’явився південніше заходу Сонця, то це до теплої пори, північніше – буде холодно.
Сьогодні мало хто спирається на міфологічність або символізм появи Місяця на нічному небі. Однак вірування та прикмети є невід’ємною частиною української культури, відтак досі цікавлять істориків і дослідників.
Автор: Олександр Васянович, етнолог, кандидат історичних наук
Ця стаття була опублікована у №2 (191) 2024 року журналу Universe Space Tech. Придбати цей номер в електронній або паперовій версії можна у нашому магазині.
