Міжзоряна комета Борисова виявилася найбільш «первозданної» з усіх відомих комет

Астрономи дійшли висновку, що перша в історії міжзоряна комета Борисова (2I/Borisov), що пролетіла через внутрішню частину Сонячної системи півтора року тому, є найбільш первозданною з усіх комет, що спостерігалися. Швидше за все, раніше вона ніколи не зближалася з зорями.

Міжзоряна комета Борисова (фото VLT). Джерело: ESO/O. Hainaut

Комета Борисова була відкрита у серпні 2019 р. Після підтвердження її міжзоряного статусу «хвостата гостя» стала об’єктом пильного вивчення для астрономів з усього світу. У її спостереженнях взяла участь Європейська Південна обсерваторія (ESO). Команда вчених детально досліджувала об’єкт методами поляриметрії, використовуючи змонтований на дуже великому телескопі (VLT ESO) приймач FORS2. Потім вони порівняли отримані дані з результатами спостережень комет, що належать до Сонячної системи.

Астрономи виявили, що поляриметричні властивості комети Борисова сильно відрізняються від параметрів усіх відомих нам комет, за винятком Хейла-Боппа (C/1995 O1), що сяяла на земному небі 1996-1997 рр. Вважається, що раніше ця комета лише раз зближалася з Сонцем, і тому на неї практичні не діяли сонячний вітер і випромінювання, завдяки чому її речовина залишилася недоторканною — таким чином, її хімічний склад дуже схожий на склад газово-пилової хмари, з якої сформувалася Сонячна система.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Шкарпетки Космічна Капібара – Маленькі Капі

До товару

Міжзоряна комета Борисова в представленні художника. Джерело: ESO/M. Kormesser

Проаналізувавши хімічний склад комети Борисова, астрономи зробили висновок, що вона перебувала в ще більш «первозданному» стані. Це означає, що до візиту до Сонячної системи «хвостата гостя» ніколи не наближалася до зір і її речовина залишалася недоторканою з часів утворення у протопланетному диску.

Інший колектив дослідників також дійшов аналогічного висновку. У цьому їм допоміг комплекс радіотелескопів ALMA у чилійських Андах. Вивчивши кому (газово-пилову оболонку) комети Борисова, вони з’ясували, що в ній домінують крупнисті частинки розміром понад міліметр. При цьому пилу в комі було більш ніж утричі більше, ніж газу, а крижані зерна практично були відсутні.

Знімок комети Борисова, зроблений телескопом Hubble 9 грудня 2019 р. Джерело: NASA, ESA and D. Jewitt (UCLA)

Астрономи зробили висновок, що в системі, де народилася комета, відбувалося перемішування речовини з області навколо материнської зорі з речовиною з далеких від неї областей — можливо, під дією потужного тяжіння гігантських планет. Схожі процеси, швидше за все, відбувалися і на зорі існування Сонячної системи.

За матеріалами: https://www.eso.org

Новини інших медіа
Механік-самоучка з Полтави розрахував політ Apollo 11 на Місяць? Розслідування. ВІДЕО
NASA відмовляється повірити у відкриття позаземного життя на планеті K2-18b
Астрономи знайшли «дволикі» білі карлики
K2-18b: найкращий кандидат на позаземне життя?
Всесвіт у долонях: Chandra створила 3D-моделі зір та наднових для друку
На світлину Google Earth випадково потрапив пролітаючий супутник Starlink від SpaceX
Антикітерський механізм для передбачення астрономічних явищ міг бути бракованим
Космічний радіодетектор може знайти темну матерію протягом 15 років
Жіночий екіпаж астронавток Blue Origin викликав несамовиту бурю ненависті
Невидимий ворог скарбів науки: хто викрадає вуглецеві секрети астероїдів