Місячні затемнення в окремо взятій точці земної поверхні спостерігаються частіше, ніж сонячні. Це пов’язано з тим, що останні можна побачити лише з територій, на які потрапив конус півтіні Місяця — області простору, в якій Сонце виглядає лише частково закритим нашим природним супутником. Таку ж півтінь (очевидно, значно більшого розміру) має й Земля. 5 травня місячний диск зануриться в неї на 96,5% свого діаметру, лише трохи «не діставши» до краю земної тіні.
Зазвичай півтіньові місячні затемнення важко побачити неозброєним оком: навіть невеликий окраєць Сонця світить достатньо сильно, щоб ефективно освітлювати поверхню Місяця. Але коли цей окраєць стає зовсім уже маленьким (тобто при фазах сонячного затемнення понад 80%), рівень освітленості суттєво знижується, і край місячного диску, розташований ближче до контуру земної тіні, стає помітно темнішим за протилежний. На фотографіях цю різницю поверхневої яскравості видно ще краще.
Від початку до кінця, тобто від «першого контакту» Місяця з земною півтінню до повного виходу з неї, затемнення буде видно в Новій Зеландії, Австралії, Океанії, в Індонезії та Японії, на Філіппінах, на Далекому Сході, в Китаї та Індокитаї, Індії, Пакистані, Афганістані, Північному та Центральному Сибіру, Центральній Азії, на сході Казахстану, Ірану й Аравійського півострова, а також на острові Мадагаскар. Західніше лінії, що проходить приблизно через міста Тюмень, Тегеран і південноафриканський порт Дурбан, Місяць сходитиме у півтіньових фазах різної величини.
Для спостерігачів у Києві місячний диск з’явиться над обрієм майже в момент максимуму затемнення, що настане о 20 годині 24 хвилині за місцевим літнім часом. Неважко зрозуміти, що на територіях південніше та східніше умови для спостережень цього явища будуть кращими, оскільки там Місяць сходитиме раніше. Відповідно Західна Україна побачить меншу частину затемнення. У подальшому наш супутник поступово виходитиме з земної півтіні й повністю залишить її о 22:32.
Отже, спостереження необхідно розпочати, коли Місяць перебуватиме низько над горизонтом, тому для них краще обрати якесь відкрите місце або підвищення. Майте на увазі, що у зв’язку з військовим станом підійматися з астрономічними інструментами (й навіть без них) на дахи висотних будівель украй небажано.
Цікаво, що під час сходу «напівзатемненого» Місяця у протилежній частині горизонту відбуватиметься захід Сонця. Приблизно через годину після нього небо стане достатньо темним, і можна буде помітити, що у 2° північніше місячного диску розташована зірка 3-ї величини Зубенельгенубі (α Терезів). Уже невеликий бінокль продемонструє менш ніж у 4 кутових мінутах від неї компаньйон 5-ї величини. Ці два світила реально розташовані у просторі не дуже далеко одне від одного та, найімовірніше, зв’язані гравітаційно.
Наступного ранку на нас чекає ще один максимум — Земля зануриться до найщільнішої частини метеорного рою η-Акварид, пов’язаного зі славетною кометою Галлея (1P/Halley). Спостерігати метеори цього потоку в наших широтах досить незручно, до того ж нинішнього року ми зможемо побачити лише найяскравіші з них — більша їх частина «потоне» у місячному сяйві.
Наступне затемнення Місяця буде частковим тіньовим. Воно відбудеться 28 жовтня 2023 року й на території України спостерігатиметься від початку до кінця. Його максимальна тіньова фаза перевищить 12%.
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
