Падіння великих метеоритів на Марс відбуваються відчутно частіше, ніж вважалося раніше. Такі висновки вчені зробили на основі аналізу даних сейсмографа на зонді InSight.
Зіткнення Марса з метеороїдами
В одному з останніх досліджень, проведених на основі даних космічного апарата NASA Mars InSight Lander, міжнародна група вчених на чолі з дослідником з Університету Брауна виявила, що Марс, можливо, піддається бомбардуванню космічними каменями частіше, ніж вважалося раніше. Згідно з дослідженням, опублікованим в журналі Science Advances, зіткнення відбуваються від двох до десяти разів частіше, ніж передбачалося раніше, залежно від розміру метеороїдів.
«Цілком можливо, що Марс є більш геологічно активним, ніж ми думали, що може вплинути на вік і еволюцію поверхні планети», — каже провідна дослідниця Інгрід Даубар, доцентка кафедри наук про Землю, навколишнє середовище та планети в Брауні.
У межах дослідження команда вчених використала високочутливий бортовий сейсмометр InSight, щоб виявити вісім нових ударних кратерів від метеороїдів, які раніше не були помічені з орбіти. Частота цих космічних зіткнень кидає виклик наявним уявленням про те, як часто метеороїди стикаються з марсіанською поверхнею, і вказує на необхідність перегляду моделей марсіанських кратерів, щоб врахувати вищі швидкості ударів, особливо від менших метеороїдів.
Отримані результати можуть зрештою змінити сучасні уявлення про марсіанську поверхню, адже оскільки удари невеликих метеороїдів продовжують формування не лише Марса, але й інших планет. «Це вимагатиме від нас переосмислення деяких моделей, які наукова спільнота використовує для оцінки віку планетних поверхонь у всій Сонячній системі», — сказала Даубар.
Аналіз інформації з InSight
Шість кратерів, які виявили дослідники, знаходилися поблизу місця, де сів стаціонарний спускальний апарат InSight. Дві ударні формації, ідентифіковані на основі даних, виявилися результатом двох найбільших зіткнень, коли-небудь виявлених вченими, навіть після десятиліть спостережень з орбіти. Кожне з них залишило по кратеру розміром приблизно, як футбольне поле, і які відбулися з різницею всього в 97 днів, що підкреслює високу частоту таких геологічних подій.
Місія NASA InSight працювала з листопада 2018 по грудень 2022 року. Однією з її головних цілей було вимірювання сейсмологічних коливань планети. Раніше нові впливи на Марс були помічені за допомогою знімків до та після, зроблених камерами на орбіті навколо планети. Сейсмометр надав новий інструмент для пошуку й виявлення цих зіткнень, багато з яких в іншому випадку могли б залишитися непоміченими.
Нові кратери на поверхні Марса
Ці показники також важливі для оцінки потенційних небезпек, які зіткнення становлять для майбутніх дослідницьких місій, коли NASA відправлятиме в космос марсоходи або навіть людські місії.
Щоб точно визначити, коли й де відбулися зіткнення на Марсі, Даубар і команда дослідників проаналізували сейсмічні сигнали InSight, а потім порівняли ці сейсмічні дані зі знімками, зробленими орбітальним апаратом NASA, Mars Reconnaissance Orbiter.
Команда підтвердила, що вісім з цих подій є новими кратерами, вивчивши зображення до та після. Такий подвійний підхід — використання сейсмічних даних і орбітальних знімків —дозволив їм підтвердити, що сейсмічні сигнали були викликані зіткненнями, і перехресно перевірити свої висновки для забезпечення точності.
Спускальний апарат InSight збирав сейсмічні дані з моменту посадки, поки його сонячні батареї, як і очікувалося, не вкрилися пилом настільки, що апарат більше не міг генерувати енергію.
Зіткнення спричиняють землетруси
Нинішнє дослідження Даубар і дослідницької групи пов’язане з супровідною статтею в журналі Nature Communications, яка використовує ще більше даних з InSight, щоб проаналізувати всі високочастотні сейсмічні події, які зафіксував посадковий апарат.
У супровідній статті, також опублікованій 28 червня 2024 року, припускають, що всі ці події були спричинені зіткненнями, а отриманий унаслідок оціночний показник збігається з тим, що дослідники з команди Даубар підрахували незалежно, що ще більше підкріплює висновки кожної з команд.
«Цілком можливо, що більше подій, які InSight зафіксував під час своєї місії, насправді були наслідками зіткнень», — сказала Даубар. «Наступні кроки полягають у проведенні більш детального орбітального пошуку, щоб спробувати підтвердити це за допомогою методів машинного навчання. Якщо ми зможемо підтвердити ще більше зіткнень, то, можливо, зможемо знайти й інші сейсмічні сигнали, викликані зіткненнями».
За матеріалами phys.org
